Вогонь. Частина перша. Напад на табір біженців

З ворожих гравітаційних платформ полився вогонь. Важкий горючий газ, що стелився над поверхнею планети. Реакція горіння газу тривала, поки під залишками куполу силового поля залишалась хоч крапля повітря.

Пожежа без перешкод захопила територію космодрому. Хто вцілів після падіння корабля, бігали серед вогню й диму шукаючи порятунку. Надійці перетворювалися на факели. Тих, кому вдавалося вирватись із вогняного пекла, розстрілювали місцеві екстремісти й якісь військові у формі надійської армії.

Ргодкасонці ховалися у вогні. Та нападники наче знали, що білі прибульці у вогні не горять, стріляли у полум’я мармуровими кулями, певне й кидали у вогонь гранати нашпиговані мармуровими скалками, обладнані детекторами на пошук органічного металу.

Загін миротворців змогли згрупуватися й вступили у бій з нападниками. За ревом вогню, пострілами і вибухами асонці вже не розрізняли ворогів й їхніх жертв.

Командир загону Нар, знайшов уцілілу гравітаційну платформу й хотів вивезти своїх співвітчизників у безпечне місце. Збирав, кого вдавалося знайти посеред пожежі.

Ленора, закотилася під розбитий гравітав. Мармуровим уламком гранати їй розірвало м’язи на руці й зачепило живіт. Там сиділи жінка перевертень й незмінна з жовтим волоссям. Притискали до себе своїх дітей обнімали одна одну наче сестри.

Меронг відкинув зброю у якій закінчився заряд й дістав королівську рапіру. Екстремісти посміялися з асонця й розстріляли його. Принц впав під ту саму платформу, де ховалася Ленора. Туди ж полетіла граната, Мег ліг на ту гранату щоб захистити смертних жінок. Нападники хотіли дістати асонця з-під платформи щоб відтяти голову та їм завадила гравітаційна граната яка вибухнула на рівні грудей.

Ленора почула рідний голос:

– Жива? Давай я допоможу, вилазь звідти, - вона вхопилася за його руки, він допоміг їй, обійняв, оглянув її голову й руки. – Все добре, зараз загоїться. Йдемо, йдемо звідси!

– Там люди ще!  – Ленора показала на платформу. - Геле як ти тут опинився?

Він зазирнув під платформу побачив Мега який приходив до тями, і двох заціпенілих від жаху жінок з дітьми.

– Випадково. Ти не повіриш. Я витягну твого брата, а ти допоможи жінкам, – Гел підхопив асонського принца під пахви витяг, з під платформи, кров що сочилася зі рани на животі сичала роз’їдаючи тканину одягу. Мег застогнав тримався за живіт. Гел пожартував, – добре що ти не білковий.

– Ні, тільки не ти! Не хочу бути тобі зобов’язаний життям, – стогнав асонський принц.

– Ваша високосте, ваш борг зростає з кожною війною де ми зустрічаємося, – усміхнувся Гел, – Постарайтеся регенерувати, я вас носити на руках не буду.

Ленора допомогла двом молодим мамам виповзти з-під розбитої гравітаційної платформи. Жінка з жовтим волоссям нажахано дивилася на стіну вогню. Ленора  підхопила її малюка. Жінка перевертень прикусила бліді губи, притиснула до себе своє немовля.

– Вогонь наз захистить. Принце ви як? – запитав Гел.

– Дихаю, – прохрипів Мег.

– Дай мені дитину, – Гел забрав немовля у жінки перевертня, – Яке гарне вовченя у тебе, - поклав обережно на руки асонського принца, - Ваша високосте тримайте, тільки міцно. Все побігли. Ось туди, я створюю коридор у вогні.

Знову почулися постріли. З вогняної стіни виступили темні силуети ворогів у захисних костюмах. Меронг навіть не помітив, як йому кулею розрізало шкіру на скроні, уламком гранати пробило ногу, пара розривних куль вибухнули у могутніх м’язах спини. Він не відчував правого плеча, легені пошкоджено дихати стало важко. На губах присмак власної крові. Думав, спльовуючи кров: "От клятий калтокієць."

Гел кинув у бік нападників кілька гравітаційних гранат, розміром із кісточку тий’ї(вишня), оснащених маленьким гравітаційним двигуном й мініатюрними голками, які додатково вибухали, торкаючись твердої поверхні, та розліталися дрібними уламками, що також мали вибухову силу.

Жінка з жовтим волоссям скрикнула, тонка мармурова скалка пробила їй плече. Біла сорочка  почервоніла. Та вона бігла за лікаркою яка несла її дитину.

- Лено ось туди там платформа! Швидше! - кричав Гел показуючи у вогняному коридорі напрямок, - Веди їх туди!

Ленора бігла вона крім вогню нічого  не бачила, чула постріли та вибухи. Дісталися до гравітаційної платформи, в останню мить коли Нар вже увімкнув двигун. Їх затягли до платформи вцілілі миротворці й медики. Помічниця Емін заплакала вхопивши Ленору за руку.

Ленора озирнулась шукала чоловіка. Побачила як палають асонські кораблі. Це видовище наче жахливий сон було не реальним. Асонські кораблі які до цього нападу були недоторканими у війнах бо допомагали лише цивільним жителям тепе знищувалися екстремістами.

Гравітаційна платформа з уцілілими рвонула з місця, набираючи швидкість.

Ленора сіла на металеву палубу гравітаційної платформи, обійняла ноги руками. Асонці й надійки дивилися на палаючий космодром. Боялися що їх будуть переслідувати.

Нар набирав максимальну швидкість. Намагався втримати платформу низько над поверхнею, пам’ятав, що у небі також є міни. Тільки й думав, аби вціліли гравітаційні поплавки, бо якщо вогонь пошкодить двигун, їх ніщо не врятує.

Платформа мчала над землею на шаленій швидкості, до безкрайнього лісу, що ковдрою вкривав усе передгір’я. Шурхотіла висока трава по днищу. Тиша оповила втікачів. У тиші вибухи на космодромі змушували здригатися.