Село,я і друзі
Істерика
У мене на сьогодні запланована істерика. Ось і в записнику помітка: середа– не забути поістерити.
З чого почати?
Ціни.
О, так, ціни ще ті. Але це загальна істерика, а мені потрібна моя. Власна.
Погода.
Зимно. Сиро. На загал.
Світло.
Як людям так і мені, що дурно репетувати.
– А де мій записник?! – це вже я...– чому ніколи нема його на місці? Чому ручка не там? Чому...
– Почалося?– визирає стрижена голова з кухні. Мною ж стрижена! Лишень вчора була, немов копиця соломи, а нині, ти диви, запитує чи почалося ..
– Це ще не почалося. – шиплю, мов змія,– ні, не почалося .
– Тобі потрібно заспокоїтись. Випий водички.
– Водички? Це ти мені?
Мені? Ніколи...чуєш ? Ніколи. Я не потерплю. Ти..ти...а я тобі...а ти.
Ненавиджу.
Сльози вистрибнули з очей і побігли по блідих щічках. Ніс смикався і шморгав раз по раз.
Руки тряслися....стогони і виття розривали груди.
Раптом мелодія " і буде день...." пробудив від емоційного стану.
– Ірино Власівно. - це моя секретарка, – 12 :45 у Вас після істеричні водні процедури,
а в 13: 20 розмови з коханим і святковий обід
– Обід? А хто зготує?
– Я , – визирнула знову стрижена голова, посміхаючись з-за дверей.
– Добре. Почекайте. Марійко, запишіть на слідуючий тиждень
"Істерика без причини" , скажімо на 14:00.
– У Вас – зустріч...
– На 15:20
-Побачення
– З ким ?
– Зі мною, – знову сунеться голова з кухні.
– Тоді виберіть самі час: в мене процедури, а ще обід ...з коханим.
Відредаговано: 22.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
