5. Мем

Клац, клац, клац. Таня позувала другові, роблячи смішний вираз обличчя. Богдан швидко реагував і підлаштовувався під героїню своїх знімків. Йому подобалася така Таня: емоційна, кмітлива, драйвова. Вона робила все для того, щоб їх блог розвивався, а Телеграм, Інстаграм розривався від вподобайок, репостів  та коментарів.

– Ти сьогодні в ударі, – похвалив Богдан.

Вони зробили фінальний знімок і тепер лежали на листі в парку. Обоє щасливі і захоплені тим, що вони  робили. Напруга минула між ними, вони більше не звертали уваги на якісь сварки, непорозуміння. Однак, Таня іноді згадувала про Андрія, який не підтримав їх.

– Чому він такий категоричний? Таке враження що йому років вісімдесят. Він постійно бурчить і критикує все, що ми плануємо, – дівчина зосереджено дивилася в небо і намагалася зрозуміти логіку Богданового брата.

– Я пам’ятаю, як запропонував йому знімати нам відео і оголосив ідею. Як він тоді на мене подивився, наче я ворог цілого народу, – образливо відповів хлопець, не відриваючи погляду від Таніних  очей.

Дівчина задумалася. Вона теж не завжди швидко приймала рішення, коли Богдан пропонував щось дике. Зрештою Таня сама дивувалася як змогла його пробачити після тієї витівки.

– Мені здається, що в нього просто по іншому працює мозок. Блін, я загрузилась. Давай поговоримо про щось інше. Коли той вже день Х? Так хочеться побачити твою ідею наживо.

Дівчина піднялася і струсила з себе листя, яке приклеїлося до штанів і пристало до волосся. В душі вона раділа, що цього разу Богдан буде актором і їй не прийдеться більше переживати за свою репутацію.

– Через два тижні. Скільки ще деталей треба відпрацювати. Я хочу, щоб все було бездоганно, тому поспішати не треба і дивись нікому не проговорись. А то ще хтось донесе і все зірветься, – напружено промовив друг.

– Анна Кареніна, я не видам твій секрет, – ніжно засміялася Таня.

– Зараз підемо до тебе додому і почнемо обробляти фотки. На телефоні не дуже зручно мені. Малі і батьки хоч зараз не вдома? А то Андрій завжди бажаний гість у вашому домі, а я так: чувак який всіх дратує.

– Не переживай батьки із малими поїхали до бабусі. Так що нас ніхто не буде тривожити, – посміхнулася дівчина.

Богдан підняв великий палець вверх і показав поглядом на їх велосипеди.

І вони помчали на зустріч вітру, мрій та підкоренню нових вершин.

***

Свєта уважно вибирала фарби для малювання в магазині канцелярії. Тут був великий вибір і очі розбігалися в пошуках ідеальності та практичності. Дівчина звернула увагу, що ціни зросли приблизно на 20-30% порівняно з минулим роком. Така була її натура помічати всі деталі, зміни та настрої.

Пройшовши декілька рядів, вона випадково зачепила дівчину зі  світлим волоссям:

– Вибачте, – тихо проговорила Свєта, але незнайомка навіть не звернула на це уваги і продовжила рухатися далі.

Однак, щось її збило і вона повернулася до Свєти:

– Ви не знаєте випадково де тут відділ із картинами за номерами? Магазин такий великий, а консультантів ніде не видно.

Дівчинка з радістю вирішила допомогти незнайомці і провела її до вказаного місця. Її супутниця була приблизно на три-чотири роки старша за неї й вела себе стримано та ввічливо.

• Дякую, – приємним голосом відповіла незнайомка і повернула голову до стелажів.

Свєта пішла в напрямку каси, а от незнайомка подивилася їй в слід і їдко промовила:

– Ось яка ти Свєта!

***

Андрій наповнений енергією та силою, повертався з плавання. Двоє зі скрині більше не маячили на горизонті. Життя продовжувалося, хлопець навіть корив себе за те, що так накручував свою нервову систему.

Тренування пішли йому на користь. Він висипався, проявляв активність в школі та вдома. А найголовніше – не бачив свого старшого брата, який виводив його з рівноваги.

Він вирішив більше спілкуватися з приємними та милими людьми. Тому запропонував Свєті на вихідні піти в кіно. Однокласниця зраділа і підтримала його ідею.

– Я така рада, що ці вихідні проведу по-іншому. Ти перша людина після Віталіни Михайлівни, яка проявляє до мене щирий інтерес, – відповіла Свєта, поправивши свою зачіску.

– Я впевнений, що в тебе ще будуть нові друзі, – щиро підтримав хлопець свою сусідку по парті.

Свєта задумалася, обвела поглядом всіх своїх однокласників та однокласниць, які майже всю перерву не відривали своїх поглядів від смартфонів і тільки бігали в їдальню за смачною булочкою чи пиріжком.

– Навряд чи. До речі,  як там твої друзі? Ти трохи згадував про них, коли були на чергуванні.

Андрій трохи прищурив очі і старався не дивитися Свєті прямо в очі. В голові пронеслася розмова з Богданом, останні зустрічі з Таньой. Все було втрачено, але чи на довго?

– Вони прекрасно проводять час, знімають нові ролики. Я стараюсь не влазити в це і не давати непотрібні поради. Можливо, в них все вийде, а можливо – це тимчасово ось таке їх захоплення, – виговорився хлопець.