4. Дірект

Всю ніч Богдану снилося, як фоловери розривають його дірект, як рекламодавці звертаються до нього, а його менеджер не встигає розгрібати заявки і збільшувати ціну.  Уві сні хлопець посміхався, був щасливим від своєї популярності. Рідні підтримували його, журналісти брали інтерв’ю, інтернет-видання не встигали викладати нові статті.

Однак, раптом, у його сні подув сильний вітер, що почав забирати журналістів, рекламодавців та прихильників, його сім’я почала на нього дивитися озлоблено і показувати лайливі статті про Богданову діяльність, а молодший брат стояв і мовчи хитав головою.

Богдан почав крутися і намагався швидше проснутися. Коли він відкрив очі, то виявив, що лежить на підлозі: його ноги заплуталися у покривалі, а холодні каплі поту стікали по обличчю.

«Присниться ж таке!» – подумав хлопець, намагаючись вирватися з пастки, в яку потрапили його ноги. Богдан ніколи не думав, що його може так вразити недавній сон.

За вікном світало. Хлопець рано підхопився, не розуміючи, що буде робити зараз. Спортом він не займався, вранці не бігав для підтримання бойового духу.

Так і не вирішивши, що буде робити в таку рань, Богдан виключив смартфон та впав, як мертвий на ліжко, скинувши набридливе покривало.

***

Діана лежала в незнайомому їй приміщенні і довго не могла відрити очі. Головний біль мучив дівчину, запах перегару і чужого поту змішався із запахом дівчачих духів. Було важко відшукати щось своє в цьому бедламі: люди, пусті пляшки – все змішалося, як на смітнику.

Тіло гуділо і нескінчено хотілося пити. Дівчина ледве встала, шатаючись на слабих ногах. Їй було тяжко робити маленькі кроки: тіло не слухалося і вона постійно втрачала рівновагу і контроль над своїм корпусом.

Не витримавши такої тортури над власним тілом, Діана опустилася до холодної стіни і прикрила опухлі очі. Ніяких кадрів із вчорашньої тусовки вона не пам’ятала, їй хотілося швидше вийти зі стану «ганчірної ляльки» і прийти в Діану Білоконь.

– Ти проснулася? Як ти? – подав голос Денис із ліжка. Він, здається, не виглядав засмученим чи знесиленим, як Діана.

Діана відкрила рот, але язик її не слухався і її відповідь була схожа на безтолкове мичання корови. Дівчина скривилася і замовкла.

– Бачу, що все добре. Я зараз принесу тобі води, – турботливо промовив друг Свята.

Минуло декілька хвилин і дівчина насолоджувалася свіжою холодною водою. Пила вона жадібно, і склалося враження, що нічого смачнішого Діана не пробувала в цьому світі.

Старша сестра Свята здавалася беззахисною і милою в ці хвилини. Денис мимоволі залюбувався нею, її очима та довгим волоссям.

– Дякую. Я врятована від жахливої смерті. І голос повернувся, а то нагадувала якесь німе опудало із фільмів жахів, – більш енергійно проговорила сестра Свята.

– Тобі все сподобалося вчора?

– Чесно, я навіть і не пам’ятаю, як довела себе до такого стану, але вечірка вдалася, судячи з моїх почуттів сьогодні. Я хоч з небагатьма вчора цілувалася? Не хотілося б стати героїнею пабліків у своєму місті, – Діана відкрито знущалася над Денисом.

–Ти поводила себе дивно, але нормально. Думаю тебе ще раз можна запросити в гості, – щиро відповів Ден.

Діна розсміялася і обійняла Дениса в знак солідарності. Дівчина не жаліла, що погодилася піти замість Свята на вечірку і весело провела час, не зважаючи на те, що нічого не могла пригадати.

***

Андрій погано спав всю ніч і вирішив сьогодні не йти в школу, щоб не дратувати свою нервову систему ще більше. Розмова з Богданом не принесла йому бажаного результату, він був спантеличений його нахабною поведінкою та безглуздими аргументами.

«Можливо, треба підключити дорослих чи шкільного психолога. Нехай допоможе чи розсудить», – думав хлопець, спостерігаючи за двома воронами, які присіли на дерево.

«Ага, звісно. І ким ти будеш після цього? Cтукачем?», – промовив інший надокучливий голос в Андрієвій голові.

Ситуація була дуже делікатною з одного боку, але треба було щось робити, тому що ігри в славу до добра не приводять. Легко можна зруйнувати власне «Я» і потрапити не в дуже хороше місце.

Андрій знову згадав про Таню. Однак, чи зміг би він до неї достукатися? Зі слів Богдана, вона була з ним заодно.

Хто ж залишався у списку його знайомих? Кому б він розповів все, що відбувається з його близькими друзями та довірився?

Відповідь прийшла миттєво: Свєта! Ця дівчина була мудрою, доброзичливою та відповідальною. Іноді трохи наївною та мрійливою, але все-таки вона вислухає та дасть пораду.

Але для того, щоб побачити однокласницю – треба йти до школи.  Проте в навчальний заклад Андрій сьогодні не збирався іти, тому вирішив, що за день нічого не станеться і він завтра зможе поговорити зі Свєтою.

Заспокоївшись, хлопець прикинув в голові чим буде займатися та як проведе свій вільний день.

***

Свєта звернула увагу, що місце її сусіда по парті пустувало. Підготувавши презентацію на українську літературу, дівчина сумлінно повторювала основні тези, які виписала собі на листочок. Їй було цікаво знати думку Андрія по її доповіді, чи все вірно вона зробила, чи нічого не упустила.