Сектор

7. Епілог

 

Епілог

 

— Дякую, що хоча б міни деактивував у лісі! І хто ж нам тут обіцяв незабутнє сафарі? А, сержант?

— Ну ми ж… зробили! Все, як обіцяли. І мішені от…

— Зробили, зробили! Тебе взяли з нами, автоматна ти харя. Бо казали, що ти шоу достойне показати вмієш. Але конкретно в моменті — не постарався! Чого вони тікали, як скажені, чого не ховалися?! Перетиснув! Не залякав правильно!!!

— Все ж нормально пройшло. Ну…

— Швидко пройшло, сержант! Ну от чого ви всі такі тупорилі? Ну? Ну що ти мовчиш, ящик склав?

— Ми правила… Все узгодили…

— Фантазію вмикай, сержант. Фантазію. Слово таке знаєш? А?

— Так точно.

— А мені здалося, що ніфіга ти не знаєш. Чому не запропонував нічого сам, якщо знав, що все швидко йде?

Ну… Я не знав, та й… Ви затвердили ж… І як я…

— «Яком» до верху, Павлушо!..

— Але ж всі задоволені!

— Не перебивай, коли я говорю! Так-то в цілому — непогано все. Повір, якби нікому взагалі не сподобалось — ти б сам побіг лісочком. Не гірше, ніж студенти. А може, й краще! Що ти зблід? Ліпше думай, як будеш ситуацію з лохом виправляти! Хто студентика недопрацював?!

— Він подох вже, клянуся! Не виживають там, ніхто не виживає!

— Ага! Є й інша інформація. Лох твій на люди виліз. На п'ятнадцятому ніби бачили його. Неозброєний, напівголий. Вештався там, бляха. Все це на пацанів мороку наганяє. Всі ж знають про те, шо сталося, про трупи в частині!

— Нагнітають. Заспокояться, повірте, я знаю їх.

— Не вірю. Ох і отримаєш ти ще своє, сержанте. Ох і вилупить Сектор тебе ще по сраці за недбалість, за тупість твою та самолюбство.

— Ми все владнаємо, не буде шуму. Ми знайдемо його. 

— Не буде шуму, це правда. Як і чотирьох контрактників. Їх теж більше не буде, бо цей виродок їх надрелював як вишні. Господи... Коротше, сержант. Я, звісно, на потрібні важелі натисну. Але ще один прокол. Найменший. І ми радикально змінюємо формат співпраці та комунікації. Поняв?

— Так точно.

— Херочно. Наступна гра у нас коли? Правильно, через два місяці.

— Я… Я придумаю… Щоб довше… Цікавіше. Запропоную.

— Подивимось. Маєш трохи часу. Книжки почитай, фільми подивися. Своїм дебілам так само морди позакривай, щоб не роздували тут містику. Сталося і сталося, напали на частину. Бандоси. Ну. Все ясно?

— Так точно!

— Тепер вали звідси. Мені — каву. І… заради Бога, викресли до чорта цю херню з пневматикою. Гостріше, гостріше ввести на наступну гру щось треба! Второпав?..




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше