Вітаю всіх у другій книзі циклу Секрети відьми, радий, що ви читаєте, це мене надихає. У цій книзі ми розглянемо дуже важливу тему — територію недоторканності.
Пробудження відьми починається після того, як вона виходить зі стану звичайної жінки і перестає належати до категорії «звичайних» жінок. Так, ви залишаєтеся жінкою, але вже стаєте особливою, відокремленою. Це той момент, коли відьма визнає свою інакшість. У попередній книзі я вже писав про те, що цей перший крок — це усвідомлення, що ти більше не належиш до звичайних жінок, а належиш до тих, хто вже вийшов за межі звичайного.
У магії гендерність має відносний характер, адже кожен маг у певному сенсі є андрогенним і це стосується й відьми. Основна тема обговорення полягає у тому, що відьма більше не є частиною простого світу. Її розвиток базується на цьому відчутті винятковості, коли вона стає «іншою».
Це відокремлення приносить привілеї. Відьма отримує привілеї мудрості, знань і навіть певного успіху. Вона залишає позаду всі життєві «печалі», які є долею звичайних жінок. Ці печалі — це те, що визначає звичайність і якщо ви відокремлені, то вам більше не місце серед них. Тому важливо усвідомити це розмежування на своїх і чужих.
Перший крок на цьому шляху — це чітке визначення, хто є «своїм», а хто «чужим». Головний критерій тут один: все, що не сприяє розвитку відьми та її успіху, є чужим. Усі, хто заважає відьмі зростати, особливо духовно, є чужими. Це основний принцип, який потрібно засвоїти.
Розвиток відьми — це насамперед духовний ріст. Матеріальний аспект також важливий і ми його розглянемо у наступній книзі циклу Секрети відьми, де будемо говорити про інстинкти відьми, здоров’я, косметику і одяг. Але зараз головне — визначити, що все, що перешкоджає відьмі у її ремеслі, є чужим.
Чужі — це ті, хто заважає відьмі творити своє ремесло, розвиватися духовно. Їх не обов’язково відразу знищувати чи виганяти, хоча іноді це може бути необхідним. Важливо вміти розрізняти тих, хто перешкоджає вашому розвитку і діяти з мудрістю, розуміючи наслідки своїх рішень.
Свій і Чужий
Займатися самоосвітою, відьомськими практиками, робити діагностики, набирати клієнтуру, працювати з кверентами — це все важливо для розвитку відьми. Але іноді є люди та обставини, які стають на заваді. І тут варто розглянути не лише людей, а й ситуації, що є «чужими» для відьми.
Чужими можуть бути не лише сторонні люди, але й близькі, родичі, навіть діти. Це не означає, що їх слід виключати зі свого життя. Важливо розуміти, що ці люди, навіть якщо вони рідні, можуть заважати відьмі займатися своєю справою.
Важливо відрізняти «своїх» від «чужих». Свій — це той, хто сприяє розвитку відьми, навіть якщо, на перший погляд, він може заважати. Наприклад, дитина, яка вимагає уваги і не дає зосередитися на роботі, є чужою у цьому контексті, бо заважає займатися ремеслом. Однак, цей «чужий» може стати своїм, якщо переглянути своє ставлення до нього.
Як це зробити? Насамперед треба усвідомити, що той, хто заважає, може навчати відьму рівноваги. Відьма повинна знайти спосіб гармонізувати свій світ, в якому навіть ті, хто заважає, можуть допомогти розвиватися.
Звертаючись до концепції «свій» і «чужий», ми маємо на увазі тих, хто перебуває в межах території відьми. Навіть якщо це дитина, яка потребує догляду, важливо не сприймати її як перешкоду. Адже коли відьма відчуває відторгнення до того, хто їй заважає, це може мати негативні наслідки.
Якщо відьма не навчиться приймати це, навіть найсильніші амулети не допоможуть. Відторгнення може вплинути на дитину негативно, викликати хвороби чи інші проблеми. Це своєрідне попередження для відьми, щоб вона навчилася гармонізувати своє життя.
Свій простір і його захист
Щоб відьма відновила свій внутрішній баланс і гармонію, вона має зрозуміти, що є своєю територією та як її захистити. Якщо відьма вважає когось «своїм», той не буде заважати, навіть якщо його присутність потребує певної уваги. Організованість відьми полягає не в сліпій інерції дій, а у встановленні правил і порядку у своєму житті.
Помилка багатьох відьом полягає у тому, що вони займаються ремеслом, але не встановлюють чітких меж для себе та оточуючих. Наприклад, часто буває так, що чоловік має свій кабінет або час, коли його не можна турбувати, а чому ж відьма не може мати свого часу чи простору для практики? Все тому, що вона про це не говорить.
Коли жінка не повідомляє про свої межі, вона дозволяє іншим захоплювати свою територію. І це призводить до того, що згодом вона ставить питання: як захистити дитину, чоловіка або саму себе? Але це все про територію — коли ви не окреслюєте свої кордони, ви втрачаєте владу над своєю життєвою енергією.
Якщо жінка не заявляє про своє право на власний час і простір, вона автоматично передає ці ресурси іншим. Важливо усвідомлювати, що якби чоловіки, діти чи інші близькі не виконували певні справи, це відбувається не тому, що вони не можуть, а тому, що відьма не заявляє про свої потреби і права на власний час. Наприклад, якщо чоловік може завантажити пральну машину, але не робить цього, то це через те, що йому не було вказано про це. Така поведінка жінки призводить до того, що її територія зменшується, адже вона добровільно віддає свої ресурси іншим.
Те ж саме стосується дітей. Дитина, навіть якщо вона потребує особливої уваги, не повинна повністю займати всю територію матері. Важливо встановлювати правила та кордони. Якщо дитина, наприклад, має особливі потреби, як у випадку з аутизмом, важливо змінити розпорядок таким чином, щоб він був комфортним і для матері, і для дитини.
Територія відьми — це простір, де панують її закони. Це своєрідна держава зі своєю Конституцією та правилами. Якщо хтось вторгається на цю територію та порушує ці правила, це веде до втрати балансу. Важливо розуміти, що в минулому, коли жінки були «звичайними», їм казали, як жити, але тепер відьми мають навчитися самостійно встановлювати правила у своєму житті.
Відредаговано: 17.11.2024