Епілог

Минуле…

Майже дві тисячі років тому.

Що таке зрада? Це боляче?

Зрада — це вбивство. Тільки не власними руками.

— Це нестерпно! — задихалася від болю Доля. — Нестерпно... — повторювала вона, наче в маренні.

Її серце шалено калатало, поки вона дивилася, як Хаос ніжно обіймає жінку з волоссям кольору воронячого крила. Смерть. Він цілував її так само палко, як колись Долю; пестив її тіло з тією ж жадобою, з якою колись кохав Долю...

— Не можу, — Доля заплющила очі, але картина не зникала.

Коханці, засліплені пристрастю, не помічали її, хоча вона стояла лише за крок від їхнього зрадницького ліжка.

Чому, Смерте? Чому ти піддалася йому?

Той, хто бодай раз опинився в ліжку з Хаосом, більше не належав собі. Лиш він стоятиме перед очима, лиш його поцілунки палитимуть шкіру. Хаос контролював кожну емоцію, кожен подих. Холодний розум Долі шепотів: він зробив це заради помсти, щоб підкорити Смерть так само, як колись підкорив її саму. Але ревність була сильнішою за логіку.

— Це через неї? — запитала Доля в порожнечу, згадуючи Діану.

Діана була для Хаоса всім. Заради цієї смертної дівчини він був готовий зректися своєї могутності й стати звичайним чоловіком. Доля зі Смертю не могли цього допустити: якщо сили Хаосу не знайдуть ідеальне вмістилище, світ припинить існування. Тому вони вирішили діяти радикально — знищили тіло Діани, але зберегли її душу.

Душа Діани довгий час належала Долі. Вона знала: знищивши дівчину остаточно, вона втратить контроль над мечем, що підкорявся лише цій душі. Тож Доля вихопила зброю, піджививши її силою полоненої душі, і з’явилася в спальні. Вона спрямувала лезо в Хаоса, який саме нависав над Смертю.

— Ні! — крикнула Смерть. Одним ривком вона помінялася з ним місцями, приймаючи удар на себе.

Меч пройшов крізь повітря, залишивши глибокий поріз на її правому передпліччі. Смерть здригнулася від болю — чи то від рани, чи то від усвідомлення зради, яку вона завдала Долі.

— Врятуй його... — прошепотіла Смерть на останньому видиху, і її тіло розпалося на мільярди часток чорної матерії.

Поки живуть люди — Смерть неможливо вбити остаточно, але знищити її фізичну оболонку, її емоції та почуття Долі цілком вдалося.

Хаос розлігся на ліжку, ледь прикривши ногу ковдрою.

— Твоя черга? — хтиво підморгнув він Долі.

— Ти все це спланував, — промовила вона. Це не було запитанням. — Хотів, щоб я приревнувала й позбавила Смерть тіла. Знав, що я використаю меч.

— І ти використала, — він недбало поправив пасмо свого чорно-сірого волосся. — Тепер я знаю, що Діана у тебе.

— Ти міг врятувати Смерть, — Доля нарешті зрозуміла масштаб його помсти.

— Дорогенька, — Хаос розплився в усмішці, — на війні, як і в коханні...

— У нас війна? — вона підійшла ближче, розглядаючи ідеальне тіло творця.

— Тільки не в ліжку, — знущально хмикнув він.

— Нехай ти маєш владу над моїм серцем, — Доля закусила губу й кокетливо підняла долоню. — Але на це ти вплинути не зможеш.

В її руках спалахнула світло-блакитна сфера. Душа Діани.

— І що далі? — з викликом запитав Хаос, хоча його кулаки мимоволі стиснулися.

— Знаєш, Хаосе, — вона дивилася на таку жадану для нього душу. — Навіть мене дивує, як несподіваний збіг обставин докорінно змінює життя. Ніхто не помічає, як шматочки невидимої головоломки складаються в картину, що неминуче призводить до потрясінь.

— Потрясіння — це лише раптова прикрість, — він перевів погляд на її світлі очі.

— Я її відпускаю, — Доля підкинула сферу, і та розвіялася в повітрі. — Тепер тільки випадок обере її майбутнє... або потрясіння. — Вона посміхнулася, смакуючи останнє слово. — А ти й сам знаєш: душі наших фаворитів вибагливі. Якщо вони не знайдуть «вмістилище»...

Хаос миттєво опинився поруч і вхопив Долю за горло.

— Емоції тебе занапастять, — засміялася вона, ігноруючи жорстоку хватку.

Змахнувши крилами, вона вирвалася, розчиняючись у яскравому мерехтінні, від якого Хаос змушений був заплющити очі.

— Ти наступна! — крикнув він у порожнечу готельного номера, де ще лунав примарний сміх Долі.
 

Від автора: 

Вітаю, любі читачі. Перша книга завершена. На сайті вже є друга частина, яка повністю опублікована.

Сподіваюсь ви отримали насолоду від прочитання цієї книги. Буду вдячна за ваші відгуки.

Підписуйтесь, щоб не пропустити оновлення. 

Щиро Ваша Кері Блек ❤️