Розділ 37

- Карти Таро це своєрідний інструмент зазирання в руки Долі, - звернула усю увагу присутніх на себе. 

З тих пір, як я провалилась у незрозумілий сон, пройшла година. Майкл з іншими незнайомими бойовими магами патрулювали загублене місто, як він пояснив його орден недалеко знаходиться від пустелі Амарії та сьогодні в місті відчувається активна магія Хаосу, що і спонукало бойових магів насторожитися.

- Та запамʼятайте, - обвела поглядом сидячих на пледах студентів та в очі потрапили бойові маги з ордену «Зелене око», які захопливо слухали мене. Навіть приємно стало. - Коли ви ворожите собі завжди звертайтесь до карт в третій особі. 

Я дістала свою стареньку колоду карт, яку мені подарила моя далека родичка - Шарлота Штейн, в день коли ми разом вступили до академії. Звісно я могла давно вже купити нову колоду, але саме ця нагадувала мені безтурботні часи академії та дружбу, яка здавалась вічною. Ми з Шарлотою несли одну біду на двох, допоки ця ноша не стала занадто тяжкою. 

- Що Доля готує для Кари Бенет? - промовила вголос та розклала три перевернутих карти. - Перше карта - це ваше минуле, - перевернула карту зліва. - Відчай, - тихо прошепотіла. - Друга це ваше теперішнє, - мої брови поповзли вверх в здивуванні - Кохання?

- І хто ж цей щасливчик? - недалеко від Майкла сидів Занкус, який посміхнувся в непідвладній допитливості.  

Легкий теплий вітер пройшовся по тілу торкаючись моєї талії та ніжно погладжуючи її. Я не бачила, але відчула знайому теплу руку на шкірі та закусила губу у спогадах про його ніжні обійми та пристрасний поцілунок в машині. 

Краєм ока побачила Майкла, який дивився на мене та вивчав кожну зміну міміки.

«Ти не знаєш у що вʼязуєшся» - з нотою погрози зиркнула на бойового мага та втрутилась у його свідомість. 

«Як і ти» - відповів він мені та більше його рука не зігрівала талію.

- Викладачко Бенет? - Ліліана повернула мене у реальність. - Що означає третя? 

- Третя карта ваше майбутнє, - відкрила карту. 

Мої руки затрусились від побаченого, я перевернула карту донизу та промовила до студентів: 

- Тепер ви спробуйте, - вичавила з себе посмішку. 

- То яке ваше майбутнє, викладачко Бенет? - подав холодний голос Майкл. 

- Не варто приділяти цьому увагу, - бовкнула не дивлячись йому у очі. - Таро - це лиш забавка. 

- Дивлячись для кого, - він вмить опинився біля мене та вихватив третю карту. 

Майкл глянув з під лоба на мене, потім знову на карту. Від його погляду посеред спекотної пустині стало холодно. Мені хотілось одягти шубу та запастись гарячим чаєм. Доречі про напій.

- Викладачу Аім, - нахилила голову в бік, щоб побачити демона та відволіктись від проникливого погляду Майкла. - Дістаньте з рюкзака напій. 

- Компот будем пити? - хмикнув студент Теренс. 

- Те, що розслабить та підніме настрій, але без краплі алкоголю, - промовила та знову побачила зацікавлені погляди. - Можливо я й нестерпна наставниця, яка витягла вас у вихідний на екскурсію, але позбавляти веселощів не стану. 

- Надіюсь ми не будемо після цього на столах танцювати? - іронічно запитав темношкірий Ян Теренс та добавив. - Напівголі.

- Студенте Теренс, ви думаєте ви дуже дотепний? - помотала я головою. 

- А ще й розумний, - погладив він себе по грудях, від чого студенти захихикали. 

- Знайте, що ваш сарказм це прояв пасивної агресії, а не високого інтелекту, - мовила до нього. Студенти засміялись голосніше. Теренс лиш фиркнув, але продовжувати дискусію не став. 

Ну він сам напросився. Треба завжди думати про наслідки своїх вчинків і ніколи не втрачати голову, бо за помилки та нерозсудливість доводиться надто гарно платити. Це і моїх вчинків стосується. Я знову зиркнула у сторону Майкла. 

- Прошу, - Занкус поставив велику пляшку з помпою та знову підмигнув мені. - А викладачам можна розслабитись? 

- Вам викладачу Аім все, що завгодно, - тихо підтримала його флірт, від чого знову почула скрегіт зубів Майкла, який так і не випустив карту з рук. 

Стреш дорогенький, шкода такі білі зубки.

- Чув, - Занкус ніби спеціально підлив масло у вогонь і штурхнув бойового мага в бік. - Прихильність не на твоєму боці. 

- Викладачко Бенет, - звернувся він офіційно до мене, проігнорувавши Занкуса. - Я заберу цього демона на розмову. 

Ох і цікаво було дізнатись про, що їх розмова та вони мало того, що відійшли на пристойну відстань, так ще й активували артефакт тиші.

Ну і нехай, я подумки махнула на них рукою та повернулась до студентів, які сіли хто по двоє, хто по троє та ворожили на картах. До них приєднались й інші бойові маги з ордену, яким здавалось сподобалось трохи розслабитись за ворожінням від напруженого дня.

- Дозволите? - підійшла до мене Олівія кивнувши на карти. 

Схоже дівчина хотіла поговорити на, що я любʼязно погодилась. 

- Що готує Доля, для Олівії Лайон, - мовила я до колоди де не вистачало однієї карти, яку Майкл так і не повернув.