Розділ 34

В оранжереї я зустрілась з захопливо очікуючими очима першого курсу. Вівʼєн напросилась бути присутньою та спостерігати за своїми підопічними. На мою думку занадто вона опікувалась ними.

- Нейтралізація зілля, - гучно промовила я обдивляючись студентів. 

- Таке буває? - мовила студентка Стоун, мила дівчинка, яка виглядала на років шістнадцять. У її довгому, каштановому  хвилястому волоссю були заплетені жовті  квіти, що гарно поєднувались зі світло карими очима. Аманда Стоун завжди одягала світлі кольори, що підкреслювало її невинність. Я б ніколи не сказала, що вона бойовий маг, скоріше принцеса чи герцогиня. Але ні, вона звичайна так би мовити простолюдинка та це не заважає їй бути настільки чарівною, хлопці не тільки її курсу заглядаються на цю дівчину. 

- Якщо правильно приготувати нейтралізатор, - відповіла їй. - Завдання з підступом, отже я повністю хочу бачити вашу концентрацію. І, ще одне, - я подивились у очі всім студентам. - Хто не готовий до випробування прошу вийти. 

На мій подив ніхто не злякався. Вони лиш ще більше захопились моїми словами. 

Я махнула рукою та цілитель Тукрокс поклав ящик з зіллями на мій стіл. Він доречі любʼязно погодився допомогти, якщо піде щось не так. 

- Показую один раз, - я вибрала моє «улюблене» зілля покори з ящика. 

Зілля покори подіє лише, якщо прийняти всередину. Події, які нещодавно зі мною відбулись наштовхнули мене на думки, про те як нейтралізувати його сильну дію. Та я винайшла дещо цікавіше. Я змогла нейтралізувати будь яке зілля. Якраз вчора я випробувала на собі новостворене та неповторне зілля, яке назву в свою честь «нейтралізатор Кари». 

В лівій руці була пляшечка блакитного кольору мій винахід з добавлянням магії мерехтів та переливався, звісно це я зробила для більшого ефекту, також добавила й повітряні лінії, які активувались при збовтанні, щоб студенти звернули абсолютно усю увагу. В іншу ж руку взяла пляшечку бордового кольору - зілля покори. 

- Всі знають що це? - підняла догори праву руку. 

Студенти кивнули. 

- Доле допоможи, - пробубніла собі під ніс та набрала повні легені повітря, випивши своє зілля нейтралізації. Воно абсолютно ніяк не діє, поки не добавити каталізатор. 

Піднявши праву руку я на мить задумалась, але відмахнувши усі не приємні думки випила зілля покори залпом. 

Нічого…

Ще мить зачекала та відчула, як кров почала закипати. Боляче, але терпимо. 

- Викладачко Бенет? - схвильований Тукрокс стояв поруч та хотів схопити мене за руку. 

Моя шкіра почервоніла та почала пекти, але я намагалась приховати біль. Нажаль зілля болісно нейтралізує, які б я складники не добавляла. Чим сильніший каталізатор, тим сильніше пече шкіра. 

Та вже через декілька хвилин це проходить та приємна прохолода розливається по тілу, давши знак, що нейтралізатор подіяв на славу. 

- Все добре, цілителю, - повернулась до нього повністю при памʼяті та з полегшеним відчуттям. 

Студенти піднялись з місць та голосно заплескали до них приєднались захопливі Говард та Вівʼєн. 

Я високо закинула голову та якби на ній була корона то вона б давно вже впала. 

- Ми також будемо тестувати? - захопилась Аманда, як тільки оплески закінчилися. 

- Готувати, студентко Стоун, - розтягнулась в посмішці.

Зілля було надто складним. Складники я підбирала більше тижня. А я все ж, як не як, досвідчена відьма. Зілля я готую з чотирьох років. Спочатку з мамою, а потім з бабусею. Та в сім років я вже готувала як професіонал. Бабуся завжди казала, що це талант, який не можна закопувати. Та й мені дійсно це подобалось. 

- Найважливіші інгредієнти це вода з водопаду, кориця, квіти німфеї, сода та оцет, - промовила я, дивлячись на здивовані погляди студентів. 

Чому сода та оцет та тому що, одного ранку в академії Бонавентури подавали приголомшливі оладки. Настільки пухкі, що я не втрималась та зайшовши на кухню взяла рецепт. Нічого незвичного у рецепті не було, але їх використання соди та оцету навело мене на думку, що це дійсно універсальний засіб як для чищення вапняною нальоту так і від бруду, жиру та ще й у приготуванні корисне. Та й вирішила спробувати у зіллі нейтралізації. 

Занадто складне виявилась надивовижу простим. 

- А як ми будемо тестувати? - не вгамовувалась Аманда Стоун. 

- Як хіміки випробовують хімікати, - підняла я піпетку та колбу. 

Прийняла зілля всередину я лиш для більшого ефекту, що доречі спрацювало.

- Тільки є один нюанс, - змішувала я соду та оцет, тому що їх наливати потрібно тільки одним цілим. - Нейтралізатор не діє, якщо спочатку прийняти зілля, а потім вже нейтралізацію. Кров не зможе збагатитись зіллям нейтралізації, тому воно просто згорить у вас всередині. Що доречі дуже боляче, - я підняла очі на студентів.

Хоч і зілля ні в кого не вийшло, але з закінченням уроку всі вийшли більш ніж задоволені. 

- Дякую, викладачко Бенет, - останньою виходила Аманда Стоун. - Я вже не дочекаюсь коли в нас будуть на другому курсі практичні заняття.

- Не втрачайте ваш запал, студентко Стоун, - дружньо підмигнула їй.