Розділ 52

«Підкорись йому». 

«Ти маєш бути його». 

«Інакше я тебе вбʼю». 

«Власними руками, вбʼю тебе, Каро Бенет». 

«Іноді Доля страшніше за Смерть. А в твоєму випадку будь певна…». 

Я чула дивні слова в своїй голові весь другий етап та все одно намагалась концентруватись на своїх дівчатах.

Ліліана втрачає памʼять та чомусь мене це не бентежить. Чому? Я знаю, що мала б зараз підійти до Вільяма, точніше до Хаосу і вимагати пояснень, навіть наплювавши на власні страхи. 

Аманда бездоганно проходить випробування. Це ж треба, ніхто не очікував такого від новоспеченої відьми. Це було помітно по здивованим очам глядачів. 

А ось Олівія… моя дорога, сильна і водночас така тендітна Олівія має дещо більше випробування ніж турнір. Вона зустрічається з найбільшим своїм страхом. Зі справжнім монстром. Чому демон страху її оминув? Чому не дав випробування?

- Каро! - стурбовано взяв мене за руку Майкл. 

Бойовий маг непомітно пересів на крісло поруч, наплювавши на усі правила. 

- Ліліана Нокс, Олівія Лайон, Ян Теренс та Роджер Бейдж дискваліфіковані, - почула гучний голос Вільяма, який пролунав всією залою. 

- Каро! - знову гукнув бойовий маг.

- Теренс? Чому Теренса дискваліфікували? - беземоційно, дивлячись кудись подалі запитала я. 

- Його підозрюють у несанкціонованому використанні магії Хаосу, - відповів Майкл та спробував повернути мій погляд на себе. 

- А Ліліана… її памʼять… Я не розумію нічого, - мої думки плутались. - Ми йдемо до Вільяма?

Я розуміла, що маю розібратись у всьому та відчувала наче почуття стерлись, наче хтось силою витягує з мене їх. 

- Памʼять Ліліани не в нього, - відповів Майкл та злегка зиркнувши кудись позаду мене.

- Хаос? - дивилась я в одну точку, не в змозі нормально функціонувати зі своїм тілом. 

- Світла магія, йому непідвладна, - прошепотів бойовий маг. - Той хто це зробив, володіє магією Долі на найвищому рівні, можливо навіть на рівні творця. Але зараз мене хвилюєш ти! Глянь на мене, Каро! 

Я неохоче підняла очі та побачила стурбований погляд Майкла.

- Вона туманить тобі розум, - Майкл ніжно пройшовся рукою по моїй щоці. 

- Хто? - не зрозуміла його слів. 

- Доля, вона десь поруч, я відчув її магію спрямовану на Ліліану і відчув, як Хаос хотів втрутитись, але Доля перехитрила його, - він знову глянув позаду мене та я мимоволі прослідкувала за його поглядом. 

Тукрокс. Майкл дивився саме на місця де сиділи цілителі.

Говард сидів з легкою посмішкою на обличчі і дивився прямісінько на мене. Він кокетливо помахав мені рукою, зовсім, як якась аристократка. Дивна поведінка навіть для нього.

- Доля захопила тіло Тукрокса? - одними губами пошевелила я та моє серце наче зупинилось, злякавшись такої здогадки.

«Нарешті ми знову зустрілись, Діано», - знову промовив в голові голос. 

Тільки в цей раз я його впізнала. Це був голос Долі я памʼятаю її з того видіння, де вона спонукала бідолашну Діану до самогубства.

«Підкорись Хаосу, будь розумною дівчинкою». 

Поступово мої емоції та почуття почали повертатись та я зрозуміла, що Доля контролювала в цей час мене. Це було настільки моторошно, наче розум повністю затуманений якимись сильними препаратами. 

«Для чого? Саме через це підкорення ти вбила Діану. Тепер хочеш, щоб я з власної волі зробила те ж саме. В яку гру ти граєш, Доле?» - послала їй думку.

Говард посміхнувся та нахилив голову в бік. 

«Бо тільки Діана знає його слабкі сторони» - на цих словах, Долю перебив Хаос, точніше голос Вільяма. 

- Другий етап завершено, - холодний голос Вільяма Хаса прозвучав залою. - Усі учасники повертаються до своїх помешкань, для очікування результатів та підготовки до третього етапу.

Це гра, в яку творці мене втягнули силоміць. Доля погрожує вбивством, Смерть хоче моє тіло, а Хаос моїх почуттів.

Навіщо це їм? 

І головне, що буде, якщо відмовлюсь від трьох пропозицій? Я просто помру? А мої близькі? Вони їх не зачеплять? Майкла, бабусю, маму, дідуся, брата, студентів моїх?

Будемо вирішувати справи по мірі можливості. 

- Вільяме Хасе! - різко піднялась зі стільця і промовила до помічника короля.

Він вже хотів йти з зали та чекав поки перед ним встане король. 

Швидким кроком опинилась просто перед ним, в повній готовності до будь чого. 

- Я намагався її врятувати, - але не до цього. Очі Вільяма на мить спалахнули сірим та дали зрозуміти, що зараз говорить Хаос від свого імені. - Вона маг Долі, а це непідвладно мені. 

- Я знаю! - проскрипіла зубами та в цей момент хтось ніжно взяв мене за руку. 

- Поговоримо? - промовив голос Майкла позаду. - Втрьох, без зайвих очей.