Розділ 37

Чому Майкл не відразу смикнув мене від демонів? - крутилось в моїй голові.

Він хотів почути розмову демонів?

Самі того не розуміючи, демони розповіли, що їх силу, два місяці тому, використовували проти людини. І використовували господарі, самі Теренси.

Два місяці тому якраз вбили Джейка Колі. 

На цій думці я підняла стурбовані очі до Майкла, який абсолютно ніякої уваги на мене не звертав. Він дивився на арену, де вже вийшов демон, який вселяв жах і трепет у всіх, хто його бачив. 

Зріст демона «двадцять три», перевищував двох метрів, і кожен його рух видавав неймовірну силу. Тіло було вкрите густим чорним хутром, яке здавалось непробивним, мов броня. 

Очі демона горіли помаранчевим полумʼям від якого неможливо відвести погляду. Обличчя спотворене від ненависті, а гострі ікла виблискують у півтемряві. Великі кігті на лапах, схожі на ведмежі, готові розірвати будь якого супротивника на шматки. 

Кожен його крок віддає глухим гулом по землі, а важке дихання звучить, як рик звіра. Демон готовий до битви, його очі спрямовані на шістьох студентів, які розділились на дві команди. Дівчата стали праворуч арени, а хлопця ліворуч.

Демон випромінював смертельну загрозу і в погляді кожного студента я помітила страх. Навіть в Яна Теренса, на якого я дивилась майже увесь час. Він не дарма обрав цього демона. 

Сьюзі стояла осторонь та в її тендітних руках був батіг, який тримав шию демона. Молода жінка розтягнулась в божевільній посмішці та прокричала:

- Випробування починається! - на цих словах батіг розвіявся. 

Битва з демоном почалась зі стрімкої атаки. Шестеро студентів стояли в бойовій формації, готові до битви. 

Георг, як найсильніший з них зосередився та викликав енергокулю, щоб збити демона з ніг, але масивний противник лише похитнувся. 

Ян Теренс, створив вогняняну кулю, в якій поєднав магію Хаосу та Смерті і кинув його в демона, але той просто відмахнувся. Ян, сціпивши зуби спробував ще раз, тепер направляючи потужні вибухи вогню. 

Я спостерігала, як Деймонд тримався трохи позаду та обмірковував свої дії і нарешті вирішив атакувати демона потужними, водними батогами, намагаючись знизити його мобільність. Потоки води охопили демона, але той знову протистояв магії забираючи з себе водяні ланцюги. 

Тепер пішли в хід дівчата. 

Олівія вирішила скориставшись магією Смерті. Вона викликала могильно-чорні стіни навколо демона, намагаючись зловити його в пастку, але він роздратовано розбив їх своїми потужними лапами.

Ліліана стратегічно використовувала магію світла, щоб засліпити демона. Яскраві спалахи вдарили його в очі, дезорієнтуючи і даючи можливість іншим студентам завдавати ударів. 

Аманда використала свою магію, щоб створити щит, захищаючи інших студентів від потужних ударів демона. Водночас вона якимось чином спрямувала свої сили на підтримку атак студентів, підсилюючи їх магію. 

Завдяки злагодженій роботі, демон почав втрачати свої сили. І це було помітно усім. 

Навіть ми сидячи за межами арени напружилися. Зазвичай в такі моменти відбувається щось грандіозне. Або тотальний провал, або ж перемога. Та зараз обидві сторони ослаблені, тому шанси рівні. 

- Ну ж бо, - тихо мовив зосереджений Майкл. 

- Обʼєднайтесь! - крикнула до них та мої слова пройшлись луною по арені. 

Георг Колвіл кивнув Яну Теренсу. Вони обʼєднавши свої сили створили могутній смерч вогню, який нарешті збив демона з ніг. Деймонд та Олівія продовжували свої атаки, поки Ліліана та Аманда координували дії, забезпечуючи захист та підтримку. 

Демон впав на коліна та Георг взяв сміливість підійти до нього ближче. Використовуючи свою силу та магію він наніс останній удар по хутряному обличчю супротивника. 

Демон упав, переможений, та шестеро студентів, виснажені, але тріумфуючи, стояли над ним, усвідомлюючи, що їх спільна робота дозволила їм перемогти. 

Четверо кремезних чоловіків на чолі зі Сьюзі затащили демона за двері. І тоді ми з Майклом спустились для обговорення битви. 

- В цілому, ви були не погані, - мовив Майкл склавши руки за спину. - Але якби не викладачка Бенет, то зазнали б поразки. 

Ян фиркнув та зустрівшись поглядом з Майклом поспішно опустив очі. 

- З вашого дозволу, викладачко Бенет, я дам декілька порад не тільки своїй команді, - глянув на мене Майкл та чекав відповіді. 

Я примружилась. З одного боку я й сама бачила слабкі місця студентів, але з іншого, нехтувати думкою сильного бойового мага, було б не розумно. 

- Звісно, викладачу Арден, - кивнула йому та Майкл підмигнув. 

Мої щоки зрадницьки запалали та швидко прийшовши до тями я перевела погляд на студентів. 

- Отже Георгу, - почав Майкл. - Ти відразу почав використовувати свою силу, але варто було б спочатку оцінити ситуацію і знайти слабкі місця демона. Твої початкові атаки були надто прямолінійними. 

Георг з гордо піднятою головою прийняв критику. 

- Яне, твоя магія вогню була потужна, але ти діяв самостійно. У командній битві потрібно діяти разом.