Розділ 34

Гордо піднявши голову я все ж наважилась підійти до дверей та швидко прослизнула повз Майкла, намагаючись його не зачепити. 

Та треба було тільки закритись дверям, як бойовий маг зробив такий вчинок, що мої щоки запалали. Він плеснув мене по сідницям, так смачно, що по тілу пройшовся жар, а на місці удару відчула теплий слід.

- Що ви собі дозволяєте? - завила я та в думках він в мене вже давним давно був голим. 

- Не стримався, каюсь, - підняв він руки догори. - Ваш запах стиглої вишні надто затьмарив розум, викладачко Бенет, - він подивився в лівий бік наче згадуючи якусь дрібницю. - Цей запах ще довго відчував на своїх простирадлах.

Я замахнулась рукою та дала ляпаса по лівій щоці Майкла. Моя рука занила від болю та я не показала виду.

- Не стрималась, каюсь, - перекривила його слова. Те, що моє тіло його хоче не дає йому права так безсоромно поводитись.

Бойовий маг торкнувся обличчя та повільно розтягнувся в посмішці.

Наші погляди зустрілись та дихання в обох пришвидшились. Ми горіли бажанням одне до одного. Хто ж зробить той перший крок?

Майкл торкнувся моєї руки та я мимоволі опустила погляд вниз. Теплі пальці бойового мага повільно знайшли мої долоні, наче два шматочки одного пазлу, які нарешті стали на своє місце. Я мʼяко стиснула його руку і тепло дотику розлилось по всьому тілу, мов тиха мелодія, яка знаходить відгук у серці. Бойовий маг не стримався та притягнув мене за руку.

- Викладачу Арден, - прошепотіла та поставила руки йому на грудну клітину. Зі сторони виглядало наче я опираюсь та насправді я безцеремонно мацала мʼязи Майкла, то стискаючи то ростискаючи долоні. - Тиждень назад хотіли дати вам спокій, а зараз заграєте. Визначтесь вже нарешті, а то тільки дражните. 

- Я трішки не так тоді сказав, - нахилився він до моєї шиї та почув стогін, який вирвався з моїх вуст. 

Його руки ніжно ковзали по талії, викликаючи трепет, кожного разу, коли він сильніше торкався шкіри. Я обплела йому шию та насолоджувалась поцілунками які покривали моє тіло. 

Відчувала кожен подих, кожен рух, як хвилю тепла, що насувалась на мене. Ми пристрастно та з деякою обережністю досліджували тіла одне одного. 

Майкл притиснувши за талію направив до дверей ліворуч. Маленька комірчина без вікон, зі столом та двома стільцями. Здається колись це був кабінет. 

Майкл закрив двері, включив світло та важко дихав. Його сірі очі поїдали мене та він не ступив і кроку ближче.

Я сперлась на стіл, опустила погляд та намагалась заспокоїтись та це все марно. Тіло наче кричало і благало віддати йому Майкла. 

Бойовий маг ступив крок і опинився поруч. Він підняв мене за підборіддя та закусив губу. 

- Які ж ви привабливі, викладачко Бенет, - він обережно відкинув волосся з обличчя, дивлячись в мої очі, і я побачила в них відбиток своїх почуттів.

Майкл накрив мої губи вимагаючим поцілунком та я відповіла відразу. Мої губи благали не зупинятись, а тіло вигнулось. 

Майкл стрімко посадив мене на стіл та задер спідницю. Я відчула його руку, яка повільно стягувала мої мокрі трусики. 

- Ви ще та розпусниця, викладачко Бенет, - його знущальна посмішка виступила на обличчі, коли мої руки нишпорили біля його ширінки. Він на мить навіть перестав цілувати, насолоджуючись тим, як я намагалась швидко стягнути його штани. Та моє тіло настільки тремтіло від збудження та очікування, що спроба була марною. 

Майкл взяв справу у свої руки та зробив все сам. Він притулився ближче та я відчула його збудження, настільки тверде, що мимоволі торкнулась. Бойовий маг знову посміхнувся, а потім повільно увійшов притиснувши мене за талію і почав повільні рухи.

Наші тіла рухались в унісон, як єдине ціле, відчуваючи кожен момент, кожен дотик. Це була мить, коли слова були зайвими, коли все, що потрібно було сказати, було сказано мовою дотиків і поглядів.

Я вигнула спину та закинула голову назад, відчуваючи як внизу живота наповнюється приємними відчуттями, які розповсюджуються по всьому тілу. 

Майкл ніжно взяв за волосся та направив мою голову до себе, накриваючи пристрастним поцілунком.

- Ах, - простогнала я, відчувши, як пік насолоди приходить. 

Майкл зрозумів без слів та почав жорсткіше входити. З кожним разом я сильніше стогнала. 

Впилася нігтями йому в спину та закусила губу, отримуючи блаженну насолоду, від якої мої ноги мимоволі стали ватними.

Він притис мої сідниці сильніше та сам отримав бажане закінчення від чого з його вуст почула тихий стогін. 

Я важко дихала та Майкл притримував мене за спину, а іншою рукою сперся на стіл.

- Попередь, коли знову захочеш, - крізь важке дихання мовив він мені на вухо. - І можна без аромату кохання. 

От же гад нахабний. Я хотіла стукнути його та в цей момент згадала одну важливу деталь цього дійства.

- Майкле, - підняла стурбовані очі до нього. - Я не приймаю таблеток, - тихо промовила та намагалась віддихатись. - Ми ж без…

Я не встигла договорити, як погляд Майкла посерйознішав і він різко промовив: