Розділ 6

Практичні заняття з мого предмету для першого курсу не передбачались. Але ці ентузіазти, яких обожнювала Вівʼєн, занадто хотіли потрапити на турнір. І те, що я погодилась тренувати Аманду Стоун, ще більше їх змотивувало, адже залишилось ще три місця у Занкуса. 

На полігоні сьогодні проводилось індивідуальне заняття у Майкла Ардена з найкращими трьома студентами, на його думку , Геогром, Яном та принцом Деймондом, що якраз мені було на руку. Хотіли практики, спробуйте потренуватись з тими, хто в силі втричі більший. Можливо жорстоко, але на турнірі, їх не будуть жаліти, особливо під керівництвом Вільяма Хаса. 

- Викладачко Бенет, - посміхнувся Майкл відволікаючись від свого вельми важливого заняття. - В вас особисте, чи як? 

Я впевнено закрокувала до нього та підняла очі догори. 

- В нас немає нічого особистого, викладачу Арден, - промовила та моє серце занило. Всупереч своїм почуттям, я не хотіла продовжувати ніяких відносин з цим чоловіком, занадто ризиковано вести з ним будь який флірт. 

- Навіть так, - ширше посміхнувся він. Схоже йому це навіть сподобалось. Майкл підійшов ближче, від чого я затамувала подих і прошепотів. - Це ваша маленька помста?

- Я не злопамʼятна, - злукавила, адже його слова тоді залишили маленький відбиток на самолюбстві. - Будьте ласкаві, виділити частину полігону для мого заняття, адже це загальна територія. 

Я бачила, як на полігоні прекрасно поміщалось три курси, а зараз тут тільки перший та троє з третього, отже місця буде вдосталь. 

- Не хочу, - як дитина мовив Майкл та закусив губу. - Хіба що за побачення з вами. 

В перерві між роботою і побачення з Говардом, потрібно виділити ще час на Майкла. Чудесно просто. І чого ці чоловіки злітаються як бджоли на мед? До слова на бджіл в мене алергія.

- Для чого? - з повною серйозністю мовила до нього.

- Для того, викладачко Бенет, щоб дізнатись один одного ближче, провести час разом, випити дорогого вина, і можливо, - підмигнув він мені та продовжив. - Я дозволю вам знову затягнути мене в ліжко.  - посміхнувся широко показуючи свої білі зуби. - Відмовити вам дуже важко. 

Я закотила очі, від чого Майкл ще ширше посміхнувся. Ох і подобалось йому грати зі мною в кішки мишки. 

- Якщо ви так хочете побачення, то нехай, - махнула рукою студентам першого курсу, щоб заходили на полігон. 

- І знаючи вас, - Майкл ступив крок до мене. - Побачення тільки вдвох, тобто я і ви. 

От же жук, я саме планувала схитрувати з цими побаченнями і запросити обох чоловіків. 

- Як то кажуть від здорової впевненості до нездорової один крок, - фиркнула до нього та розвернулась. 

- Вас видають очі, - кинув бойовий маг та я зупинилась. - І пришвидшене дихання, коли я поруч. Тому тут не самовпевненість грає роль, а лиш спостереження, якби сильно ви не опирались, а я вам подобаюсь, викладачко Бенет. 

- А чи не думали ви, - я різко обернулась до нього. Виправдовуватись за свої почуття не хотіла. - Що я маю причини тримати вас на відстані?

- Лежачи під мною, в вас це погано виходило, - знущально посміхнувся він. 

За його нахабні коментарі, нехай очікує найгіршого побачення в світі. Я різко розвернулась та закрокувала до першого курсу, відчуваючи на собі його погляд, який здавалось обпікав кожну клітинку моєї шкіри. 

- Студенти першого курсу, - гучно мовила до ентузіастів. - Приготуйтесь до заклинань, які на собі випробує викладач Арден. 

Їх очі розширились, Георг з Яном, які звикли до моїх неочікуваних поворотів, лиш захихикали. 

- Це ваще заняття, викладачко Бенет, а не моє, - встигнув заперечити Майкл. 

- Не бійтесь, вони будуть ніжні, - лілейним голосом промовила не розвертаючись до нього. - А для вашого заняття це буде чудовий майстер клас від шановного бойового мага. Чи ви боїтесь? 

Грати на самолюбстві чоловіка мені було навіть приємно. 

Майкл не виставляв щит, лиш відбивав заклинання магією Смерті. Одне за одним він виснажував студентів та відправляв в нокаут, хоча його резерв зовсім не зменшувався. Я навіть здивувалась, як з обмежувачами він може це робити. 

- Ви задоволенні? - з не прихованою нотою злості мовив він. І чого питається так злитись? Ну використав трохи магії. Що з того?

Спостережливий бойовий маг, здогадався, що це була перевірка. Я не залишала можливостей дізнатись хто він. Та це заняття допомогло зрозуміти, що бойовий маг сильний, та може використовувати магію Смерті у повному обсязі, як і магію Долі.

Браслет завібрував витягнувши мене з висновків. На екрані висвітлилось повідомлення від Артура Гріна. Ми вчора так і не розповіли йому, що його охопило невезіння. Та схоже заступник вже здогадався.

Потрібно завжди відповідати за свої вчинки, тому з важким серцем я направилась до його кабінету. 

Зізнатись я не бувала в нього ні разу, тому увійшовши першим ділом хотіла роздивитись інтерʼєр та мій погляд перемістився на рудоволосу жінку з темно зеленими очима, яка сиділа на деревʼяному стільці за широким столом набитим книгами.   та тримала чорного кота на руках. Кіт ніжно мурчав та побачивши мене насторожився. Він стрибнув з рук жінки та перемістився до величезної шафи з книгами, позаду рудої красуні, яка розтягнулась в посмішці. Кабінет заступника, більше був схожий на невеличку бібліотеку, що вельми здивувало.