Фуххх. Я полегшено видихнула тому, що 5 годин безпереривної праці виявились не марними. Зверху мій ескиз. Як вам? Мені самій хочеться таке.
- Алла, у мене ескіз готовий зможеш пошити?
- Звичайно, дай погляну - вона підійшла до мене й подивилась на ескіз - БОЖЕ!!! ЯКА КРАСА!!!!! - Алла вигукнула так голосно, що я ледь не оглохла - У тебе золоті руки
- Ну не такі вони вже й золоті - сказала я хоча мені було дуже приємно
- ''не такі вони вже й золоті'' - повільно процитувала вона мене - Так ти права, вони навіть не срібні - мені аж обідно якось стало - Бо вони у тебе АЛМАЗНІ - Ну ось тепер я ще більше зашарілася напевно зараз сиджу вся червона як помідор
- Добре, дякую. Ти йдеш уже шити плаття - я намагалася не сперечатися з Аллою тому що це нічого не дасть
- Ах так! Точно! Я вже біжу - Алла забрала у мене ескіз й побігла до себе застіл щоб почати шити плаття.