Привіт я Ната насправді мене звати Наташа, але мені подобається ім'я Ната. Я модельєр і люблю вигадувати новий одяг. Мені 19 років (так я знаю дуже рано закінчила університет і ля ля ля). На зріст я середня (напевно) 170 см. волосся у мене руде й дуже кудряве до лопаток, очі блакитні, війки довгі й чорні, ну як і положено у мене лице усе у веснянках. Я працюю у ательє звісно не одна, ось наприклад Алла вона тут шиє мої моделі ми працюємо разом. Алла низенька дівчина, 21 рік, з пофарбованим у синьо - фіолетове амбре волосся, під довге каре, на руці тату рози, у вухах декілька пірсингів, а очі зелені. Не зважаючи на її зовнішній вигляд вона дуже добра й завжди прийде на допомогу.
* * *
Дзень-дзень, хтось зайшов у наше ательє. А це моя найкраща подруга Зоріна. Вона висока блондинка з голубими очима, працює моделью їй також 19 років, волосся довге й пряме до поясу, війки у неї дуже білі тому весь час їх підфарбовує.
-Ната привіт! Мені потрібна твоя допомога.- Зоріна виглядала стурбовано
- Привіт! Сідай біля мене - я пересіла зі стола на м'який діванчик біля невеликого столу, а на стіл поставила чай з печивом - Пригощайся, й розповідай, що трапилось.
- Дякую - вона присіла біля мене
- Алла - покликала я подружку - ти не хочиш приєднатися до нас? Тут є чай з печивом.
- Ні, дякую я не голодна, тим більше маю ще цьому платтю рукава й фатин пришити - відповіла подруга
- Ну добре - потиснула плечима я - Зоріно розповідай, а то ти виглядаєш як дружина мертвяка - вона із за хвилювання дуже поблідніла
- Так ось - із за мого порівняння вона трішки зарум'янилась й прийшла до свого звичного вигляду - Мені потібний дуже модний й дуже дуже дуже схоже плаття як у принцеси.
- У вас,що конкурс найкращіх плать принцес? - здивовано запитала я й прицтавила її у за секунду придуманому костюмі
- Так. Ти зможеш мені допомогти? Звісно якщо ні то це твоя справа й твоє бажання, але хочеш я тобі заплачу подвійну ні потрійну ціну? - останє речення вона проговорила так швидко, що я ледь встигла зрозуміти, що вона має на увазі
-Цікаво чому ти так занервувала ти хоч раз пом'ятаєш щоб я з найкращої подруги подвійну або потрійну ціну брала?
- Ні. - коротко відповіла Зоріна
- Звісно я тобі допоможу я уже придумала твоє плаття, можеш спокійно йти додому, я коли закінчу тобі подзвоню щоб ти забрала. Добре?
- Добре. Дякую за допомогу. - вона підійшла до мене ми обнялися - Папа!
- Бувай! - попрощалася я коли Зоріна вийшла за двері. Отже тепер я маю зробити їй наряд, але уже пізно, піду я вже додому. Алла вийшла зі мною, але вскорі вона повернула в іншу сторону, а я пішла додому одна.