Ескапізм. Втеча від реальності в світ фантазій.

Іноді людське життя занадто важке, щоб прожити його лише в одній існуючій реальності. 

Ескапізм – прагнення особистості втекти від дійсності у світ ілюзій, фантазій в те місце де вона почуватиметься безпечно та комфортно. 

Втеча - природний сценарій захисту у людей та багатьох інших тварин. Якщо з природнім сценарієм всім все зрозуміло то з психологічним трохи важче, куди втекти від таких невидимих, але цілком відчутних ментальних хижаків? Власних думок, які вводять в паніку, поселяючи в серці тривогу? У такі самі невидимі світи.

Багато людей вважають ескапізм інфантильною поведінкою, коли людина замість того, щоб вирішувати проблеми  просто втікає від них, це не зовсім правда, для того щоб прийняти правильне рішення потрібно заспокоїтися, тому у важкі важкі часи ескапізм є важливою практикою для збереження балансу.

Ескапізм корисний і необхідний, коли людина буквально нічого не може зробити з ситуацією, що склалася навколо неї: пандемією, глобальною кризою, війною, втратою близьких. Практика ескапізму допомагає пережити стан, який в даний момент здається безвихідним. 

Будь-яке заняття, яке дає досить глибоке занурення, щоб людина забула про все, може стати формою ескапізму.

Людина тікає від реальності і власних думок різними способами, починаючи від безневинних і навіть корисних (розваги, читання, хобі, медитація, спорт) до шкідливих. 
Відповідно, бити на сполох і звертатися до фахівця потрібно, коли вона помічає в себе ознаки «нездорового» ескапізму, включаючи нескінченне зависання в соцмережах, відкладання справ, вживанням алкоголю, психотропних речовин, постійну фіксацію на неприємних відчуттях, вживання алкоголю, наркотиків тощо.

Уявні світи, фантазія грають у житті людства не меншу роль, ніж "справжнє життя". Особливість людської сутності, на відміну інших тварин, полягає саме в тому, що його свідомість здатна відриватися від «тут і зараз» і виходити за межі безпосередньо навколишньої дійсності.

Ескапізм грає позитивну роль на сцені людської психіки доки не стає самоціллю і з  тимчасового притулоку не перетворюється на постійний.