Глава перша: Початок

   Я прокинулася на зручній лаві ,яка стояла в лівій частині кімнати , але хотілося поспати ще трішки,але не вийшло,бо почула що хтось ввійшов в кімнату, придивившись я зрозуміла що це -мама , побачивши мене вона сказала :,,- Дорого ранку, моя люба Фей !Ти вже прокинулася?".                           -,, Так ,мамо я вже прокинулася"- сказала я .             -,,Тоді  швидко поїж, одягайся  і їди на ярмарок у селищі купи продуктів , і вертайся додому будемо тренуватися магії"- проговорила мама.                       -,,Добре , мамочко,!"-сказала я дуже незадоволеним тоном ,бо досі хотіла спати .

-,,Добре ,люба ''-сказала вона і вийшла з кімнати  , я встала  пройшла в іншу частину дому ,яка слугувала кухнею , тут зазвичай ми з мамою готували їжу на каменів пічці вона стояла в лівій частині кімнати . Присівши за стіл я почала налягати на смажену рибу і запила це все водою.Після трапези пішла одягатися та подякувала мамі за смачний сніданок. Одягнувшись, я вирішила на  двір ,який замело минулого дня і ночі, тому ми з мамою не купили нічогісінько. Зараз ситуація трохи краще ніж у вчора тому їти трохи більше приємніше ,але все ж таки важко через сніг. До селища їти десь десять кілометрів ,назва його Гальгамір і воно дуже маленьке рибальське селище єдине до якого  можна дійти пішки,без воза  і туди приїжджає ярмарок раз на тиждень у день Одіна . Я досі їду по снігу він хрустить під ногами ,а в моїй голові є питання яке дошкуляє мені з восьми років .Хто мій батько?І що станеться коли мені вісімнадцять? Чому я про це думаю ,тому що коли мені вісім в мене проявилися магічні здібності до перетворення на будь -що це дуже налякало маму ,але вона вирішила це питання  тим що ми почали практикуватися ,а саме диханню  щоб не перетворюватися в непотрібний момент ,бо ми живемо серед людей ,бо для них магія - щось лякаюче ніж приємне ,тому що в народі ходять легенди про злих вельв які можуть накликати неприємності  на простих людей.                                       Тим часом я вже прийшла до селища і пройшла через красививу стару арку, вкриту рунічничними знаками це- звичайна річ для Мідгарду.В селищі чомусь мене недолюблюю мене не знаю чому ,але мою маму Хельгу вони полюбили і прийняли повністю. Дійшовши до ярмаркової площі я почала роздивлятися товари  але раптом чую неприємний галас  і розвиртаюся щоб дізнатися що ж таки сталося хай йому  грець!

    Розвирнувшись ,я побачила посланців Одіна чарівних пташок Хугліна і Мугліна  в одного з них у дзьобі був папірець з посланням.Мене це дуже насторожило і я подумала :,, Щоб його Хель драла бути біді! В цей момент я розумію треба тікати хучіш !