9 (4)

Я важко зітхнув. Скасувати заручини! А все так добре починалось, і я навіть мав надію, що Шарлотта правильно мене зрозуміла. Виходить, що ні, і доведеться пояснювати все заново? Здається, вона не оцінює всієї складності ситуації.

– Не знаю, чи є можливість розірвати цей зв’язок, але я абсолютно точно не нищитиму єдину свою страховку, – твердо промовив я. – Більше того, Лотті, є висока ймовірність, що нам доведеться одружитись. Леді Селена досить відверто натякала на те, що хоче побувати на весіллі. А мені все ще потрібен час, щоб знайти слабкі місця Майбруку та спробувати скористатись її грою проти мене. Ціна помилки може бути дуже високою! Ну, і шлюб зі мною це не так вже й погано, як ти, можливо, собі надумала, – я підморгнув їй.

Дівчина не оцінила.

– Послухай… Можливо, хтось і мріє про те, щоб стати дружиною Твоєї Темності, – Шарлотта мало зубами не заскреготіла, – проте не я. Я ледве втекла від попереднього нав’язаного шлюбу, і мене вже один раз вигнали з дому…

– Ну тепер-то тебе ніхто нізвідки не жене.

– До чого тут це! – вибухнула вона обуренням. – Можна було попередити мене про те, що збираєшся зробити! Я взагалі не чекала нічого подібного!

Мітка на шиї спалахнула вогнем. Її власна – теж, і Шарлотта ойкнула, притискаючи долоню до розпеченої шкіри, а потім швидко відсмикнула пальці, відчувши гострий біль. На обличчі її відобразилась така буря емоцій, що й словами не описати. Дівчина буквально задихалась від обурення, але слідом за ним прийшов також страх.

– Я не хочу, – прошепотіла Шарлотта, – опинитись в самому центрі політичних інтриг через чоловіка, якого майже не знаю. Через чоловіка, який мені навіть не подобається!

Всі звинувачення до того я вислуховував абсолютно спокійно, розуміючи, що цілком заслужив на них, але у відповідь на останнє очі запалились лихим вогнем.

Щось всередині потягнуло мене вперед, змушуючи наблизитись до Лотті.

– Навіть не подобається? – вигнув брови я.

В голосі не дзвеніла магія, проте він і так мав працювати. Невже Шарлотта настільки до мене байдужа, що вона зовсім не відчуває цього магічного впливу?

– Ти впевнена, – я нахилився ще ближче, – що це саме так, Лотті? Що ти до мене абсолютно байдужа?

– Знаєте що, Ваша Темносте, якщо у вас личко, як намальоване, і голос, як у найкращого барда в світі, це абсолютно не означає, що кожна жінка готова упасти до ваших ніг. Я, наприклад, цього робити не збираюся. Я шалено обурена всім, що трапилось!

Мені раптом гостро захотілось всміхнутись. Шарлотта шалено красиво сперечалась зі мною, сама не здогадуючись, що її звинувачення – мов той мед.

– Обурення я бачу. Однак щось мені підказує, що стосовно своєї антипатії чи байдужості до мене ти трішки брешеш, – я підморгнув їй і підійшов впритул.

Від Шарлотти віяло чистим жаром, енергією, яка просто змітала все на своєму шляху. Обурена та красива, зараз вона була, мов та фурія, і це надзвичайно приваблювало.

Не дарма саме на неї озвався договір з тим, хто подарував мені силу.

З богом ночі.

– Я кажу чисту правду!

– Та невже… Гаразд. Що ж, – я торкнувся кінчиками пальців її підборіддя, – Шарлотто, ми можемо це перевірити. Наскільки ти зараз зі мною щира.

– Перевірити? – вогонь в погляді став тільки яскравішим. – Гаразд. Давай перевіримо. Не знаю, що ти, Темносте, збираєшся зробити, але, сорока у клярі, це абсолютно не спрацює!

Я прикусив язик, щоб не поцікавитись, чим саме та сорока заслужила таку нещасну долю, щоб опинитись у клярі, а тоді нахилився до Шарлотти і застосував найпростіший тест, який тільки можна собі уявити.

Поцілував її.

На кілька секунд дівчина завмерла у мене в руках, мов тріпотливе пташеня, і я майже чекав, якщо чесно, з великою тривогою, що вона відсахнеться та скривиться від відрази. Однак секунда, дві, і я відчув, як Лотті відповідає на поцілунок не менш пристрасно, аніж я.

Мітка на шиї пульсувала, але замість болю тепер вона гнала тілом надзвичайно приємне тепло. Я замружився від задоволення, мов велетенський кіт, що наївся досита, а тепер розлігся під сонцем. Хотілось вуркотіти, всотуючи те тепло, що випромінювала Шарлотта. Я й не думав, що до цього моменту мені було настільки холодно.

Вона все змінила.

Жар посилювався, однак не ставав нестерпним, навпаки, ніби ще більше зближував нас. Шарлотта ледь чутно охнула прямо у мої привідкриті губи…

А потім скрикнула і відсахнулась, нарешті зрозумівши, що саме відбувається.

– О господи, – пискнула вона, а тоді стрімко кинулась геть, не давши мені жодного шансу її спинити.

– А щоб мене, – вилаявся  я стиха, відпускаючи дівчину зі своїх обіймів.

Двері до спальні королеви гучно ляснули. Я ж не стримав задоволеної посмішки.

Здається, давній договір не підвів. Я зустрів не просто союзницю. Це була жінка, з якою мені справді хотілось одружитись.