9 (3)

На щастя, Шарлотта вміла поводити себе у високому товаристві, тож без зайвого обурення прийняла мою руку і дозволила повести її геть.

Ми піднялися до королівських покоїв, я пропустив її всередину, затримався трохи, щоб зачинити двері, а коли озирнувся, побачив уже не спокійну помічницю, а справжню рудоволосу фурію, в зелених очах якої палахкотіло неймовірно яскраве полум’я.

– Я вимагаю пояснень, – стискаючи руки в кулаки, промовила вона. – Як таке могло бути! Ми не заручалися!

– Леді Селена з тобою не погодилась би, Шарлотто. Зв’язок між нами є, причому доволі потужний. Магія, що тече в твоїх жилах, озвалась на мою.

– У мене нема сильного дару, – Лотті заметалась по кімнаті, – і я абсолютно точно ні з ким не була заручена, окрім Маттео, з яким, між іншим, могла піти до шлюбу!

– Добре, що не пішла. Бо ми таки заручені.

– Цього не може бути!

– Сядь, – попросив я. – Бо я можу все тобі пояснити, але тільки в тому випадку, якщо ти перестанеш метатись кімнатою, мов поранений звір, і зволиш мене вислухати.

Шарлотта завмерла, але цього вистачило рівно на кілька секунд. Вона сіла на стілець, встала, потім знов сіла, а тоді, не минуло й миті, скочила на ноги. Зрештою дівчина вирішила, що стояти буде безпечніше, і вп’ялась в мене повним цікавості поглядом, явно сподіваючись почути принаймні якісь пояснення.

Я теж не став сідати. В ногах правди немає, але, можливо, так розповісти буде легше.

– Ми з Георгом довго шукали спосіб відмовити леді Селені так, щоб вона не кинула на Альсорію армію за образу. Це не рятує ситуацію цілком, але дарує трошки часу. Єдиним виходом виявилось мати досить давні заручини. На моє щастя… Щось подібне я мав.

– Ми не були…

– Тихіше, – перебив я дівчину. – Адже ти хочеш почути моє пояснення, чи не так? Або ми зачекаємо до того моменту, як будемо одружені, і тоді я мирно, в сімейній обстановці…

Шарлотта мало не спопелила мене поглядом. Я у відповідь посміхнувся їй примирливо, намагаючись трохи зменшити градус напруги, і повернувся до своєї оповіді.

– Колись давно я випадково перетнувся з одним… Чоловіком. Він був могутнім, але шукав допомоги. Сказав, що в нього є одна мета, якої він хоче досягнути, але для цього йому треба два ключі. Перший ключ народився сам, і це дівчина. Другий ключ він має створити. Він вирішив, що я підійду, і запропонував мені цю роль.

– Ключ від чого? – Шарлотта, здається, уже підозрювала, хто є ключем номер один, і її абсолютно не радувала така роль.

– Від дверей. Від чого ще бувають ключі? – знизав плечима я. – Однак це, звісно, не звичайні двері. І можеш не запитувати мене, бо я не знаю, що конкретно за ними таїться.

– Але ти погодився.

– Так. Те, що криється за дверима, частково стало… мною. Влилось в мене. Це мої тіні. Так я отримав свій дар, а ще до нього – магічний контракт. Тіарнан – так звали того, що говорив зі мною, – сказав, що одного разу я зустріну перший ключ, і в неї буде кулон. Він показав мені, як саме той має виглядати, і сказав, що навіть забувши вигляд, я відчую саму суть. Що ж, коли ти принесла прикрасу, так і сталось. Ключ – це ти. Наш зв’язок було закладено в магічному контракті ще задовго до того, як ми з тобою зустрілися вперше і дізналися імена одне одного. Справді, – я провів долонею по обличчю, ніби знімаючи невидиму павутину, – все вийшло швидко і трошки незвично, проте я не шкодую.

– Коли ти казав про наші заручини, ти мав на увазі…

– Контракт, який пов’язав нас. Я не знаю, чому саме ти. Можливо, якийсь договір заключив хтось з твоїх предків, а може, сила сама обрала пристанище в тобі. Хіба це має значення? – знизав плечима я. – Власне, я не збирався нічого активовувати, доки не розберусь, що це за двері і що криється за ними, а головне, що трапиться, якщо їх відчинити. Адже, ймовірно, саме до цього веде те, що два ключі будуть разом. Проте леді Селена не лишила мені вибору.

– Ти зважився на ризик для того, щоб врятувати Альсорію.

– Так.

– І жодного слова не сказав мені!

Я розвів руками.

– Політика – складна штука, Шарлотто. Якщо тебе це втішить, я довго сумнівався, чи варто приймати таке рішення, і пішов на це лише тоді, коли зрозумів, що у мене нема інших варіантів. Не міг же я просто дозволити Селені заволодіти Альсорією. Вона дуже відверто натякала на шлюб, і мова не лише про те, щоб пожертвувати собою. Тіарнан попереджав, що мені не можна створювати суттєві магічні зв’язки до активації договору.

Не те щоб він багато чого пояснив, але тепер я розумів, чому саме не можна. Цікаво, чи не вберіг він і Шарлотту від одруження таким чином, щось підлаштувавши?..

– Гаразд, – Лотті струснула рудими кучерями і трошки позадкувала, збільшуючи відстань між нами. – Я все зрозуміла. Окрім одного. Що саме треба зробити для того, щоб зруйнувати цей зв’язок між нами? Що треба робити, щоб скасувати заручини?