Розділ 15

Ох, дракон-мільярдер був такий ошелешений новинами про нібито дитину від нього у Фентекліти, а також тим, що на руці з'явилося “татуювання”, що спочатку й не відчув смаку кави! Адже ви, мої тямущі читачі, одразу ж зрозуміли, що то проявився знак істинної пари у дракона на руці. І саме тоді, помітьте, коли проявилися у Анжеліки шалені ревнощі до тої зміюки Фентекліти, колишньої коханки нашого Серпантія!

Отже, точно Анжеліка в нього безумно закохалася! І він її кохає, дідько його бери! Всі ознаки в дракона й Анжеліки збіглися - і знак з'явився! 

Але ж треба було, щоб так сталося, що поруч у цей дуже важливий, навіть переломний момент і у всій нашій історії, і в житті дракона-мільярдера опинилася та розпусна дракониця-”масажистка”! І на тобі - тепер владний бос Степан Нокард думає, що це вона його істинна пара! Адже коли вона той знак побачила, то, по-перше, дуже зраділа, одразу ж зрозуміла, що це можна використати на свою користь. А по-друге, миттєво втекла з кабінету! Ви помітили? Адже дракон так розгубився, що забув попросити у неї теж показати такий же знак, як і в нього. Бо проявляються такі “татуювання” в обох закоханих.

О-о-о! Не сумнівайтеся! Фентекліта все гарненько розгледіла: і пелюстки червоні, і серединку чорненьку у магічної драконової квітки, і різні переплетіння навколо того знаку, і одразу ж побігла знаєте куди? Так, вгадали! В тату-салон. Собі зробити таку саму! Ну, а якщо трошки й відрізнятиметься, то можна списати на погрішності магічного малюнку на жіночій та чоловічій шкірі. Та то така брехуха, що викрутитися з усіх ситуацій, сухою з води вийде!

“А в Анжеліки? - спитаєте ви. - В Анжеліки такий знак проявився?”

Отут я впевнена, що так. Але вона ж, ясочка наша, приховує свою зовнішність, ходить в сукнях із довгими рукавами. Думаю, нескоро той знак і побачить.

А коли побачить, то вже зовсім інший виток нашої історії буде, інший поворот сюжету, а до нього ще ой як далеко! Тут з Фентеклітою розібратися треба!

Отож, сьорбнув дракон тої кави, ковтнув, сьорбнув ще раз, а потім всю її випирхнув на стіл із важливими паперами. Навіть Анжеліці, що поруч стояла, на пелерину попав! Правда, пелерина була чорного кольору, то там і не видно було.

- Це що таке?! - почав дракон відпльовуватися, злий на весь світ, бо кава була - наче ропа, вся солонюща-пресолонюща. - Що за кава? Ви що туди додали? Вона ж солона, наче розсіл!

- Ой, - схопилася Анжеліка за голову, - ви ж сказали, що з сіллю теж любите, то я й зробила! Я зараз все приберу!

Дівчина побігла до приймальні шукати серветки й ганчірки, а владний бос задумався, все ще відпльовуючись, що йому далі робити? Прибігла Анжеліка, витирати стола почала, а дракон відкинувся на спинку крісла й пильно на неї дивився, не йшов геть, безсоромник. Не забував, до речі, милуватися її плечем і шиєю, а також кидати погляди на розріз в сукні, звідки інколи визирала підв'язка, що викликала в нього непереборне бажання схопити ось зараз Анжеліку в обійми й поцілувати, а потім ту підв’язку зірвати з привабливої ніжки і… 

Ну, не будемо глибше в драконові думки зазирати. А то телепатія, я вам скажу, - це страшна річ! Уявіть, що ваш чоловік чи дружина володіє телепатією! Уявили? Точно? Можете одразу ж збирати речі і йти з дому. Ваша кохана половинка сама подасть на розлучення. От просто завтра зранку, коли відчиняться перші рагси.

Люди добрі, та ми думаємо інколи такі дурниці або подумки так лаємо кохану (справді кохану!) людину, що це просто кошмар!

Адже бувають миті, що ви ненавидите свого чоловіка чи дружину лютою ненавистю! Буває і за просте неприємне слово, або за те, наприклад, що знайшла/знайшов приховані гроші, відкладені: на пиво (вип'ю увечері перед тим, як повернутися додому з роботи, щоб дружина не сварила!), новий спінінг (у друга крутий, і я такий хочу, бо рибалка - діло святе, хоч дружина й проти!),  манікюр (порадили чудову майстриню, робить так, що всі обзазряться, але дорого бере!), брови (вже відросли, крапка!), парфуми в Брокарді (шалена знижка, не купити неможливо!) і так далі… І якби коханий чи кохана почув чи почула в певний момент ваші думки, то просто був би чи була б в страшенному здивуванні й шоці!

До чого я веду. Дуже добре, що ми не володіємо телепатією! Живемо спокійно, мирно, не знаходимо приховані гроші і не чуємо, як нас лають в голові за якісь дурниці.

Та я ще не згадала, що телепатично ж можна про все дізнатися, буквально про все! Зради, крадіжки, вбивства, підозри, ревнощі, заздрощі… Не дай, Боже, нам телепатії, коротко кажучи!

Адже владний бос теж думав багато чого про Анжеліку: і сороміцьке, і не дуже, як усі і чоловіки, і жінки думають про протилежну стать, але ретельно приховують. Тому авторка, звичайно, стосовно своїх героїв володіє телепатією, але ретельно її приховує. Не лізе у найпотаємніші й найглибші їхні думки. Хай їм грець, ще побачу не те! І вам, якщо маєте такі здібності, теж дуже рекомендую нікому не розповідати, що ви супергерой чи супергероїня: щасливішими і спокійнішими будете!

І надумав владний бос одну річ. Ідея в нього з'явилася.

- Анжеліко, - каже бос, - зателефонуйте в найдорожчий і найкращий ресторан у місті і зарезервуйте столик на трьох. А потім подзвоніть моїй… е-е-е… нареченій Фентекліті і передайте від мене, що я її там чекатиму о вісімнадцятій нуль-нуль. Скажіть, щоб сюди не заїжджала, мене все одно не буде, зустрінемося вже в ресторані.

- Добре, - кивнула дівчина, а сама засумувала.