Розділ 14

- Що-о-о? - ошелешено спитав владний бос Степан Нокард. - Якій дитині?!

- Степане, я вагітна від тебе і в нас незабаром буде дитина! - промовила Фентекліта. - І якщо ти не віриш мені, то можемо зробити перевірку на артефакт… у лікарні. Тест на вагітність, в смислі. Він точно підтвердить, що це твій син чи донька! Я впевнена, бо не зраджувала тобі! - пафосно вигукнула Фентекліта. - Як ти міг взагалі таке подумати?! 

Ну, ви зрозуміли, коли дракони в людській іпостасі знаходяться серед людей та ще й маскуються і приховують, що вони дракони, то й розмовляють про все, як люди. Фентекліта хотіла сказати, що впевнена в батьківстві нашого Серпантія і в тому, що спеціальний магічний артефакт покаже, що дитина справді його.

Тут Серпантій, тобто наш бос Степан Нокард, замовк, задумався, бо виникла в його кабінеті пауза. А по той бік дверей затихла, вражена такою неприємною для неї інформацією, наша Анжеліка. Сльози вже градом покотилися по її щоках, бо зрозуміла, що між нею та босом нічого не може бути в принципі, адже він незабаром стане батьком, напевно, одружиться з цією своєю нареченою і буде в них сім'я, а вона, Анжеліка, житиме з розбитим серцем весь залишок свого нещасного життя. Як? Чому?

І я вам скажу, що це вперше дівчина раптом чітко усвідомила, що закохалася! Напевно, нещодавно, коли плавав той красень-дракон в озері, а вона все-таки, як виявилося, дивилася і на його міцний торс, і на рельєфні груди, і на м'язи, що перекочувалися під шкірою, і на крапельки води, які лишилися на спині, коли він вийшов із води. І на плавки, звичайно, теж дивилася! Погляд так і рвався туди, хоч як вона його не стримувала! Адже ті плавки були дуже модні, дуже елегантні і повні… еее… вагомості…

А пізніше… Ех… Так, так, ви не помиляєтеся! Думала дівчина про свого боса, багато думала, але не хотіла, щоб бачив її справжню, бо, вражений красою, захоче затягнути в ліжко, а вона хотіла, щоб розгледів саме в ній, непримітній і негарній, її красу, її любов до нього… А зараз все це виявилося непотрібним, марним…

- Я не вірю тобі, Фентекліто, - промовив владний бос. - Але щоб вже впевнитися в твоїй брехні напевно, я призначу на завтра… е-е-е… прийом до артеф… до лікаря! Хай справді зробить… гм… тест. Отже, перевірка буде! Я викличу свого власного мага… е-е-е… тобто, свого сімейного лікаря, якому довіряю. А поки що залиш мій кабінет.

- Серп… Степане, я ледве знайшла тебе, довго літал… їздила королівством, шукаючи, аж поки мені не підказали, де ти знаходишся. Я вся розчарована, сумна, вагітна (нагадую - від тебе!), а ти мене ось так проганяєш?! Може, хоч сходимо куди-небудь сьогодні? Просто порозмовляємо, можливо, спробуємо налагодити стосунки? Адже коли ти впевнишся, що ця дитина справді твоя, то ми повинні будемо якось відновити наші стосунки? Ти ж не хочеш, щоб дитина росла без батька?

- Фентекліто, я шукаю свою істин.., тобто, підшукую зараз собі дружину! І…

- Так, я знаю, що ви з братами шукаєте собі пари, - перебила дракона жінка. - Я розмовляла з твоїм братом. Він прогнав мене геть! - тут у голосі жінки почулося роздратування.- Навіть про наш спільний… гм… масаж не хоче згадувати! Тому я прийшла до тебе. Степане, я впевнена, що твоя істинн… твоя майбутня дружина - це я!

- Не мели дурниць! Коли я зустріну свою істин… майбутню дружину, справжню, котра буде кохати мене і котру я поведу під вінець, то у мене на руці, ось тут, повинен з'явитися… ОХ, ДРАКОНЯЧІ ЯЙЦЯ!!!! А це що таке?!!

І в кабінеті запанувала тиша. Вона трохи потривала, а потім Фентекліта раптом зарепетувала переможно:

- А-а-а! Я так і знала! Я твоя істин… майбутня дружина, Степане! Тільки я! Ти повинен зі мною одружитися! Самі боги подали тобі знак! І будь упевнений, я не боюся твоїх дурних перевірок! Завтра йдемо до твого мага, тобто сімейного лікаря! Мені немає чого приховувати - дитина твоя! А сьогодні ми йдемо до ресторану увечері! Адже нам обов'язково треба відновити наші трошки пригальмовані стосунки! Я кохаю тебе! - владно говорила Фентекліта. - Я твоя наречена, твоя істин… майбутня дружина і майбутня мати твоїх майбутніх дітей! Ти сам тепер упевнився! Зайду до офісу о шостій! Чао, коханий!

Почувся гучний “чмок”, і Фентекліста за мить випливла із кабінету притихлого дракона.

Анжеліка, звичайно ж, давно вже від дверей відскочила і крутилася біля кавового апарату в кутку приймальні. Ніхто не знав, що вона підслуховувала. Відвернулася і натискала якісь кнопочки на апараті, а сама світу білого не бачила від шоку, хвилювання і сліз.

- Агов, ти! - почула вона голос Фентекліти. - Віднеси своєму босу каву і бажано ще щось міцніше! Він трохи в шоці від… щастя!

Фентекліта розсміялась і вийшла з приймальні.

Отака була та дракониця. І знаєте, вона була така впевнена в тому, що дитина від нашого Серпантія, і навіть не боялася артефакторної перевірки, що навіть авторка засумнівалася, що вона бреше. Адже всі ми спочатку подумали, що це корисливе стерво прийшло нашого дракона обкручувати й на собі женити! І, в принципі, з такими намірами ця дракониця й прилетіла. Напевно, почула й побачила, що в Серпантія є реальні шанси стати королем Крепції, то й вирішила таким чином, вийшовши заміж за нього, теж стати королевою. Може, й про дитину ту обманює. А може, і є дитина, але не від нашого дракона. Хто знає? Тільки тест на вагітність знає. Або артефакторна перевірка знає! Отож, вони підуть перевіряти все це, звичайно, як Степан Нокард і заплануав. Але! Фентекліта така впевнена! Авторка теж в сум'ятті й хвилюваннях. Проте, далі буде видно, що воно там за дитина.