Розділ 6

Як тільки Анжеліка почала знімати свій балахон і дракон-мільярдер побачив її оголену литку й навіть коліно, то відбулася несподівана річ.

Справа в тому, що коли переодягнулася перша секретарка, то режисер одразу ж потягнув її до умовного знімального майданчика, який його помічники вже швидко облаштували. Він хотів якнайшвидше спекатися цієї неприємної для нього роботи, за яку заплатили й справді великі гроші і від яких він не зміг відмовитися. Адже нещодавно завів нову молоду коханку, яка потребувала багато подарунків, а відповідно, й витрат. Ну, не міг же відомий режисер подарувати своїй протеже якийсь золотий гарнітур за тридцять тисяч чи сукню за п'ятдесят тисяч! У режисера був зовсім інший розмах! Він дарував коханкам машини та квартири! І, відповідно, трохи біднів при цьому. Тому гроші йому були потрібні.

Але ця робота не приносила задоволення, це було ремісництво - ще й сценарій ролика йому написали, а не він сам своєю творчою геніальною головою його придумав! Тому режисер Кузьма Суфлерко, образно кажучи, закрив очі на всі ці неприємні нюанси й хотів якнайшвидше зняти цей клятий ролик. 

Поставив першу секретарку, фігуристу, довгоногу, пишногруду, круглозаду й довгокосу дівчину під стіну, на якій висіло дзеркало. А біля дзеркала наказав стати Петру Помідору, котрий давно вліз у свій костюм золотого зливка й кілька хвилин уже вживався, так би мовити, в роль. Чомусь головному менеджеру здавалося, що золотий зливок повинен морщити лоба, хмурити брови й надувати щоки. Що він і ретельно робив, аж сипалася золотиста пудра та відпадав багатошаровий жовтий грим з його обличчя.

Режисер змусив Петра стати біля дзеркала, в якому хаотично рухалися, віддзеркалюючись, зайві особи, що потрапляли в плесо дзеркала, а відповідно, і в камеру. Тому режисер зарепетував на сторонніх і наказав усім або вийти геть з конференц-залу, або перейти в іншу частину залу, щоб їх не було видно у дзеркалі. Бо віддзеркалення зливка було ключовим у рекламному ролику.

Адже за сценарієм владного боса секретарка, дивлячись на золотий зливок, що віддзеркалювався у дзеркалі, мала промовити фразу: “Зелене золото і тут і там (вказує на зливок в кімнаті, а потім на його віддзеркалення) приносить радість нам!”.

Дуже абсурдне і незрозуміле речення, погодьтеся? До чого тут дзеркало, оте “тут і там”? І кому приносить це золото радість? Хіба що владному босу Степану Нокарту, таємному дракону-мільярдеру.

Отож, і режисер був незадоволений.

Так от, коли відеокамера вже почала знімати перше відео з першою секретаркою, а Анжеліка-Оленка почала знімати свій балахон, а дракон з нетерпінням втупився в екран свого комп'ютера, сталася трагедія.

Золотий зливок упав.

Петро Помідор гарно вжився в роль. І костюм був м'яким (силіконовим, пам'ятаєте?), і обличчя гарно влізло в спеціально пророблену для цього дірку в зливку, але от ноги рухалися погано. Коли йшов, то потрібно було дріботіти. Коли йому наказали стати біля дзеркала, він придріботів і став. Але тут режисеру щось не сподобалося, і він попросив Петра стати правіше, на крок ближче до секретарки.

Петро й подріботів праворуч, але під ногою “зливка” опинилася звичайна кулькова ручка, котра, очевидно, завалялася тут випадково і на яку він наступив. Нога поїхала, і зливок впав на секретарку. Секретарка не втрималася на ногах і впала на режисера, котрий якраз пурхав горобчиком біля неї, намагаючись дострибнути до відлог її блузки, щоб поправити комірець на звабливих опуклостях. Вони всі троє впали купою малою на підлогу, зачепивши дизайнера-модельєра Гапличка, котрий якраз проходив повз них до виходу, полегшено видихнувши, бо свою роботу вже виконав: всі секретарки отримали одяг і він міг, нарешті, піти й виспатися після безсонної ночі.

Андре Гапличок упав грандіозно!

Можна навіть сказати феєрично й блискавично у буквальному смислі цього слова. Тому що, гепаючись на підлогу, якось неакуратно й необачно махнув рукою і зачепився за край дивної вази на письмовому столику в кутку. А ця ваза, зауважимо, була витвором дизайнерського мистецтва. Напевно, цю вазу теж колись зробив геніальний майстер, натхненний оригінальними ідеями й наївно-дивовижною красою матінки природи. Адже зроблена вона була у вигляді їжачка з довгими порожнистими колючками, в кожну з яких можна було вставити одну квітку. Зараз квіти там були відсутні. Проте гострі краї колючок вдарили дизайнера Гапличка по руці, якою він зачепив вазу.

В принципі, на долоні модельєра залишилася невелика подряпина і це падіння зараз, в цю хвилину, коли впав останній учасник купи малої, могло б і завершитися, а робота і зйомки рекламного ролика фірми “Зелене золото” продовжились би далі. Просто всі були б трохи схарапуджені, забиті, а модельєр пішов би додому з подряпиною на долоні, котру успішно помазав би в себе якоюсь зеленкою - та й усе…

Але ж ні!

Модельєр Гапличок не лише подряпав руку, але й зачепив одним зі своїх численних браслетів гостру колючку на вазі. Спеціальна нитка, яка тримала кульки на модному в цьому сезоні електричному браслеті дизайнера, порвалася, а точніше, була рвучко перерізана гостряком вази. Кульки, що досі стиха електрично гуділи на руці дизайнера, горохом посипалися на підлогу…

І тут сталося те, чого не очікував ніхто...

Так, падіння теж не очікувалося, але буває різне, і впасти може кожен. Підніметься і піде далі робити свої справи. Що не скажеш про непередбачувані речі, які стаються дуже рідко.