Глава 1. Прикладна катастрофа

Внутрішній циркуляр Магічної Академії № 387/ЛТ

(6-й день після інциденту, місто Аркана)

Відповідно до новітніх досліджень

 кафедри Теоретичної нестабільності, тимчасове зникнення...

тобто переміщення одного з декоративно-енергетичних елементів фундаменту

 Академії не має істотного впливу на безпеку закладу чи студентів.

У зв’язку з астрономічною активністю

 та сезонним магічним тиском, деякі аудиторії можуть демонструвати:

 — часові петлі (особливо кафедра Ілюзії — щовівторка);
— ефект невагомості у коридорах 3-Б;
— спонтанне бурмотіння стін.

Усі викладачі зобов’язані зберігати спокій, підтримувати порядок і не вживати слова “катастрофа”, “Місяць”, або “Мауріціо” у присутності студентів.

Тимчасово до окремого розпорядження про скасування даного заходу,

вилучити з вільного обігу наступні книги:

1. "Основи фундаментальної енергодинаміки: Наріжний камень і його роль у магічних структурах Академії" — професор Лукреціус  Квадратус
2. "Вступ до геолокації великих магічних артефактів" — Гвідо ван дер Аспіс
3. "Як не зруйнувати Академію випадково: путівник для молодших магів"— серія брошур, автор невідомий.
4. "Місяць і Магія: небесні тіла як вектори нестабільності" — професореса Селена Ноктис
5. "Плач стін і як його уникнути: акустичні побічні ефекти в нестабільних зонах" — маґістр Горацій Громовий
6. "Катастрофи давніх цивілізацій: попередження для сучасників" — трактат, перевиданий за старовинними рукописами.
7. "Місячні цикли та енергетичні приливи в структурах з нерівномірним магічним насиченням" — кафедра Астромагії, видання 312 року.
8. "Конструктивна і деструктивна архітектоніка: енергетичні розломи та їх моделювання" — Бенедетто Кранкіс.
9. "Вплив алкогольних еліксирів на стабільність магічних каналів" — дослідницька робота студента кафедри Алхімії Хісея Аріно
10. "Мауріціо. Справа однієї людини?" — анонімна брошура, що почала циркулювати серед студентів після інциденту (підлягає знищенню).

З повагою,
Архімаг Агрегатус Кальмініс,
Тимчасово виконуючий обов’язки Ректора

Витяг з протоколу допиту № 114/ЗХ Магічної Поліції (Департамент розшуку особливо важливих артефактів)

Опитуваний: Мауріціо Вольпероне, колишній студент, факультет Бойової Магії, статус у справі — підозрілий свідок

Інспектор: детектив третього рангу Ренцо Спінетта

Ренцо: Ви визнаєте, що проводили ритуал тяжіння Місяця на території Академії, намагаючись притягнути Місяць до себе?

Мауріціо: Ем... технічно — це був науковий експеримент. Гіпотетичний. Теоретичний. І алкогольний.

Ренцо: Пане Вольпероне, відповідайте коротко, бо в мене ще звіт, інша паперова робота, і — якщо пощастить — лазанья у їдальні.

Мауріціо: так, визнаю.

Ренцо: У протоколі первинного допиту вказано, що Ви «зачерпнули магічну енергію безпосередньо з Наріжного каменю без використання конденсатора-розподільника через стислу матрицю забору». Поясніть ще раз яке значення Ви вкладаєте в це словосполучення?

Мауріціо: Я вже казав. Я просто трохи спростив матрицю. Вирізав зайве, доопрацював. А конденсатор-розподільник у цій схемі мені взагалі здався зайвим елементом, який надмірно обмежує доступ до потоку енергії.

Ренцо: Ваш друг, ельф на ім’я Хісей Аріно, може це підтвердити?

Мауріціо: Як я вже казав раніше, він випадково випив снодійний еліксир замість протиотрути. Заснув на філософському рівні. Спав дві доби. Сни записував.

Ренцо: Наріжний камінь зник. Ви усвідомлюєте серйозність ситуації?

Мауріціо: Якщо чесно — ні. Я взагалі думав, що то просто красива камінюка.

Мауріціо ледь торкнувся губами вже прохололої кави, як на його столик насунулася тінь дядька Ансельмо. Бездоганний костюм, брошка у вигляді сріблястої лисячої лапи, що виблискувала на комірі, і палиця, яка радше нагадувала інкрустований церемоніальний жезл, ніж звичайну тростину для ходьби, – у всьому відчувалася влада та вплив.

— То все ж прийшов, — промовив Ансельмо, вмощуючись напроти. — Вчасно. Вперше за... скільки, два роки?

— Півтора, — буркнув Мауріціо, розмішуючи ложечкою вже холодну каву.

– Мушу зауважити, студентське життя, вочевидь, не пішло тобі на користь, — з легкою іронією зауважив дядько, оглядаючи його недбалий вигляд.