Розділ 3.ХТО ВОНА ?

    З подарунком в руках Петрик пішов на день народження. Хлопчик красиво загорнув дарунок в папір. З великою усмішкою на обличчі він постукав у двері  до друга. Михась відчинив і так зрадів, що у нього аж очі засвітилися.

 - Заходь, друже, я дуже радий, що ти прийшов! – продовжував радіти друг.

 – І я радий тебе бачити! – він дістав подарунок і сказав – Ось тримай, це тобі !

 – О, дуже дякую, проходь! Знайомся, це мої друзі.

Петрик познайомився з друзями Михася. Там він зустрів дівчинку, яка  дала йому пораду про подарунок.

 – Привіт,  як тебе звуть ? – зацікавився Петрик.

 – Мене звуть Щаслива Яна Володимирівна . – відповіла вона. 

 -А чому у тебе таке прізвище ? – запитав хлопець.

- Це секрет -  довго думаючи відповіла дівчинка. Петрика дуже зацікавив цей секрет. Бо коли він хотів тоді подякувати, Яна зникла. Спочатку у нього  на думці було таке «Може вона чародійка або шпигунка ні, а може…» і безліч схожих роздумів з цього приводу ще довго не покидали хлопця. І як тільки він знову побачив Ян, рішуче підійшов до неї і запитав:

- Ну, який же це секрет? Ну, який? Який?

- Добре, скажу. Бачу ти дуже наполегливий і не відчепися! – трохи сердито сказала дівчинка. «Щаслива» тому, що я власниця фабрики, яка має назву «ЩАСТЯ».

Хлопчик аж оторопів від почутого. Та згодом сказав:

- Тепер зрозуміло ! Та порада, яку ти мені дала, то була порада – щастя ! Так ?! – нарешті збагнувши, вигукнув Петрик.

- Так, я тебе навчила, що щастя необхідно й іншим нести, дарувати, не лише собі. Як, наприклад, для Михася.

-Так, ти мені дала цінний урок життя. Я ніколи не задумувався, що «щастя» таке необхідне кожному і кожен може його дарувати. І це є безцінним дарунком. Дякую тобі !!!