Розділ 3

Настя, Сева, бабуся і Андрій вирішили дослідити карту, що з’явилася на воді джерела. На ній було кілька позначок — села, старі хати і місця, які ніби зникли з пам’яті.

— Ось тут — старий млин, — вказав Андрій, — там твоя мама востаннє зустрічалася з Сергієм.

Настя відчула, як щось стискається в грудях. Вона знала, що ця зустріч могла змінити все.

Вони вирушили туди, але дорогою помітили, що за ними хтось спостерігає. Тіні серед дерев рухалися тихо і непомітно.

— Хтось не хоче, щоб ми дізналися правду, — прошепотіла бабуся.

На млині вони знайшли старий лист, захований у дірявій книзі. У ньому була загроза — зупинитися, поки не пізно.

— Це лише початок, — сказав Сева, дивлячись у темряву лісу.

Настя відчула, як страх змішується з рішучістю. Вона знала: її минуле — це ключ до майбутнього.

Настя, Сева, бабуся й Андрій стояли біля старого млина, тримаючи в руках лист із погрозами. Вітер тихо шелестів між деревами, ніби намагаючись попередити про небезпеку.

— Хто міг це залишити? — спитала Настя, дивлячись на сиві пальці бабусі.

— Давно у нашому селі є ті, хто не хоче, щоб минуле спливало на поверхню, — відповів Андрій. — Вони бояться, що правда змінить все.

Раптом із тіні вийшла жінка середніх років із суворим, але водночас сумним поглядом.

— Ви шукаєте правду про Олю? — запитала вона. — Я — Марина, колишня подруга твоєї мами.

Настя здивовано подивилася на неї.

— Чи можете ви допомогти нам?

Марина кивнула.

— Можу. Але для цього вам доведеться пройти через те, що змусило Олю піти від Сергія і залишити тебе.

Вона простягнула Насті невелику коробочку.

— У цій коробці — ключ до таємниці, яку мама оберігала все життя.

Настя взяла коробку, відчуваючи, як її пальці тремтять. Попереду було багато питань і ще більше відповідей.

Настя взяла коробку, відчуваючи, як її пальці тремтять. Попереду було багато питань і ще більше відповідей.