Секрет села

Пролог

Літо прийшло несподівано.
Не гучно — а м’яко, як аромат полуничного морозива в полудень, як перша крапля кави на вустах.

Настя приїхала в село не заради кохання. Вона просто хотіла відпочити. Забутися. Відключити світ і знайти себе там, де земля дихає спокоєм, а вітер знає твоє ім’я.

Він був там.
Сева.

Той, хто знав, як мовчати поруч, коли хочеться кричати.
Той, хто приніс їй каву — без зайвих слів, але з таким поглядом, від якого ставало тепло навіть у найпохмуріший день.

Поле навколо пахло сонцем.
Село спало в затінку лип.
А між ними — щось почалося.
Те, що важко описати, але легко відчути.

Іноді, щоб знайти себе — треба заблукати влітку.
А іноді — достатньо погляду.

Літо пахло медом і кавою.
Настя стояла на порозі старої хати, що приховувала сотні таємниць. Тут, у селі Зелене Джерело, де колись жила її мама, час ніби спинився.

Вона приїхала сюди, щоб знайти відповіді, які не давали спокою роками. Відповіді про минуле, про сімейні секрети і про те, ким вона є насправді.

Поруч тихо пролунав голос — Сева. Він був поруч, мов тінь, що слідує за нею всюди. Його очі світилися теплом і тривогою одночасно.

— Готова почати? — запитав він.

Настя глибоко вдихнула свіже повітря, наповнене запахом лісу й свіжозвареної кави.

— Так, — відповіла вона. — Час розкрити всі таємниці.

І літо, що починалося, стало початком нового життя.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше