Епізод 5: “Полювання та новий друг”

Ранок. Узлісся. 

(Сонце пробивається крізь туман. Ельза перевіряє лук, Вел чистить меч. Вони готуються до полювання.) 

Ельза:
— Добре, артанець, сьогодні день, коли ти нарешті навчишся виживати. 

Вел (натхненно):
— І ще день ближче до дракона! 

Ельза (зітхає):
— І до твого безглуздого кінця. 

(Вона усміхається, натягує тятиву, дивиться вдалечінь.) 

Глибше в лісі. 

(Тиша. Раптом — шелест. Ельза стріляє стрілою. Чується короткий крик: “АЙЙЙЙЙЙ!”) 

Вел:
— Ти влучила?! 

Ельза (впевнено):
— Авжеж. Напевно вовк. 

(Вони наближаються й бачать молодого чоловіка — у дорогому зеленому камзолі, з перснями, виблискує золото. Стріла застрягла в його нозі.) 

Нейт (з болем):
— Як завжди! Лихо завжди зі мною стається! Тепер ще й це! 

(Він починає плакати. Ельза й Вел ніяково стоять поруч.) 

Ельза:
— Е-е... ну... вибач. Ми пішли. 

(Вони розвертаються, але Нейт схоплюється — шкутильгаючи.) 

Нейт:
— Стійте! Не залишайте мене! Візьміть із собою! Я бачу — ви на полюванні, а я маю зброю. І... і гроші! 

(Починає знову схлипувати.) 

Вел (зі співчуттям):
— Може, візьмемо його з собою? 

Ельза (вражено):
— Що?! Він навіть стояти не може! 

Нейт:
— Але я маю гроші! І гарний намет! І… антисептик! 

(Показує розкішну пляшечку.) 

Ельза (зітхає):
— Ладно. На одне полювання — і все. Потім підеш додому, до мами. 

Нейт (радісно):
— Домовились! 

Полювання. 

(Троє йдуть лісом. Нейт тихо схлипує кожні кілька хвилин. Ельза закочує очі. Вел намагається його підтримати.) 

Вел:
— Не хвилюйся, Нейте. Ти ще станеш мисливцем! 

Нейт (плачучи):
— Я ненавиджу кров… 

(Ельза різко піднімає руку — знак мовчати. Попереду — рух. Вона натягує лук. З кущів вибігає вовк.) 

Ельза:
— Тримайся! 

(Швидкий бій: Ельза стріляє, Вел кидається з мечем. Нейт стоїть позаду, намагається допомогти, але випадково падає, його рюкзак вдаряє вовка по голові — добиваючи його.) 

Вел (з подивом):
— Він… його переміг? 

Ельза:
— Ні, рюкзак переміг. Але зійде. 

(Вел і Ельза сміються. Нейт, лежачи, піднімає палець вгору, як герой.) 

Нейт:
— Я… знав, що все розрахував! 

Після полювання. 

(Троє сидять біля вогню. Біля них — здобич. Вел задоволений, Ельза чистить меч, Нейт гордо розповідає.) 

Нейт:
— От бачите? Без мене ви б нічого не здобули. 

Ельза:
— Так, твій рюкзак — страшна зброя. 

Вел (усміхається):
— Але ж головне — результат. 

(Пауза. Ельза гасить вогонь, починає збирати речі.) 

Ельза:
— Ну що, пішли. Досить відпочивати. 

Вел:
— Так, треба готуватись до битви з драконом. 

(Нейт різко підводиться.) 

Нейт:
— Дракон? Я з вами! 

Ельза (з жахом):
— Ти нам не потрібен. 

Нейт:
— Але в мене все є — зброя, їжа, гроші! І я вмію плакати по команді! 

(Вела не стримує сміху.) 

Вел:
— Може, він і справді стане в пригоді. 

Ельза (зітхає):
— Ладно. Але я вас не рятуватиму, коли ви обидва впадете з гори. 

Нейт (радісно):
— Ура! Зачекайте, я тільки візьму необхідні речі! 

(Він дістає величезний рюкзак, пакує гори речей — казан, подушку, дзеркало, три пляшки вина, подушку з написом «Принцу для сну».) 

Ельза (шепоче Велю):
— Якщо він переживе хоча б день — це буде диво. 

Вел (усміхається):
— Але принаймні буде весело. 

(Троє вирушають у дорогу. Камера віддаляється — попереду гори, куди веде їхня стежка. Ельза йде попереду, Вел і Нейт позаду сперечаються, хто краще варить суп.)