Scorpion

Кайл

Касир без жодної емоції розрахував клієнта. Провів поглядом, як той сів у старий пікап із ржавими дверима і поїхав.

Заварив кави та вийшов закурити. Обійшов заправку, щоб переконатися, що все під контролем. Перевів погляд на горизонт: високі сухі руді гори, кілька птахів, чисте небо. Сонце палало, ніби хотіло випалити все живе.

Повернувся за прилавок і взяв каву. Його спокій перервала висока, гарна брюнетка. Відчинила двері й завмерла, дивлячись на нього.

— Зробиш нам кави?

За нею стрімко зайшла Лекса, усміхаючись хлопцю.

— Так, дівчата, вам з молоком чи без?

Рейні підійшла ближче. У її великих очах хлопець миттєво втратив сміливість, занервував і почав щось бурмотіти.

— З молоком. І подрузі теж з молоком, — сказала Рейні, посміхаючись.

Хлопець усміхнувся і взявся готувати напої. Дівчата розгулювали по заправці, переглядаючи товари.

В його голові метушилися думки: дві красуні, брюнетка та блондинка, високі, модельної зовнішності. Чому вони самі? Куди їдуть? Його характер був надто слабким, і все, що він міг зробити — лише мріяти про таких дівчат. Кава була готова. Невпевненість видавалася у почервонілій шкірі на обличчі.

— Дівчата, кава готова, — промовив він, піднявши брови й кинувши невпевнений погляд.

— Так швидко? — Рейні відгукнулась і підійшла майже впритул. — Скільки з нас?

— Чотири долари.

Лекса з’явилася за спиною Рейні. Провела очима, мов сканером, і зупинилася на маленькому написі на футболці: «Кайл».

— Кайл? Тебе так звати? — посміхнулася. — Гарне ім’я.

— Так. Кайл.

— І що ти тут робиш, Кайле, у цій дірі?

— Працюю, — сухо відповів він.

— Що ти вже задумала, Лекса? — спитала Рейні.

Лекса повільно почала піднімати футболку. Кайл розгубився та відвернув очі.

— Та що з тобою? — сміючись, сказала Рейні.

— Так що, Кайл, хочеш побачити мої груди?