Вони прорвалися через останній рубіж охорони і опинилися у величезній залі. Це місце було справді моторошним. Посередині зали височів гігантський кристал, що випромінював синьо-фіолетове світло, від якого по всьому простору розбігалися мерехтливі промені. До кристала були підключені тисячі тонких волокон, які зникали в темряві, ніби вени, що живили невідомий організм. Навколо кристала ширяли сотні менших кристалів, кожен з яких мерехтів своїм власним унікальним світлом – це були свідомості, ув'язнені "Залізним Колосом". "Це Зал Кристалів Пам'яті," — пояснив Мамай, його голос був ледь чутним від благоговіння і жаху. "Кожен кристал — це чиясь свідомість. Їхня пам'ять, їхні емоції, їхні знання — все це видобувається і переробляється тут." Сокіл відчула, як по її спині пробіг мороз. Це було гірше, ніж вона собі уявляла. Це було справжнє рабство, але не тіл, а душ.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
