Розділ 18. Голос із Темряви

Розділ 18. Голос із Темряви

Почувши голос Козака Мамая, Сокіл відчула, як її аватара затремтіла. Це було неможливо. Її батько... він зник роки тому, залишивши лише таємничі записи про "Великий Задум" ,та"Матрицю Забуття". Вона завжди вважала, що він загинув, заблукав у найглибших нетрях кіберпростору.
"Тату?" — прошепотіла  не вірячи своїм вухам.
"Так, моя люба. Це я," — відповів голос Мамая, тепер чіткіший, але все ще слабкий. "Я був тут, у полоні Архітектора, увесь цей час. Моя свідомість була одним із мільйонів, яких він утримував."
Інші "Січові Павуки" стояли мовчки, шоковані цим відкриттям. Вони знали про Мамая як про легенду, але ніхто й гадки не мав, що він може бути живим і перебувати в Матриці Забуття.
"Але... як?" — спитала Сокіл, її голос був сповнений емоцій. "Як ти сюди потрапив? І чому ти не дав про себе знати?"
"Я шукав істину, доню. Істину про цей світ, про його справжню природу. Я наблизився до неї, занадто близько, і Архітектор захопив мене. Він не міг повністю знищити мою свідомість, але він тримав її ув'язненою, як і тисячі інших, щоб використовувати їх як паливо для своєї Матриці Забуття."
Його голос зробив паузу, ніби збираючи сили. "Я... я бачив усе. Я чув ваші зусилля. Я вірив у вас, Сокіл. Я знав, що ти знайдеш цей шлях. І "Пісня Свободи"... це моя остання робота, моя спадщина, щоб звільнити цей світ."
Ця заява приголомшила їх ще більше. "Пісня Свободи" була творінням Козака Мамая? Це означало, що її пошуки, її боротьба були продовженням його справи.
"Але тепер... тепер, коли я вільний, я відчуваю... реальність. Я відчуваю своє фізичне тіло, доню. Воно не тут, у кіберпросторі. Воно... в іншому місці."
Ці слова були пророчими. Сокіл відчула дивне відчуття де-жа-вю, ніби її власна свідомість починала роздвоюватися. Вона відчула легкий біль у руці, холод металу.
"Тату, що ти маєш на увазі?" — запитала вона, її голос був напруженим.
"Я не знаю точно, доню. Моє тіло... воно лежить десь у реальному світі. І я боюся, що воно не саме. Щось... або хтось... утримує його."
Відчуття болю посилилося, ставши більш конкретним. Це був біль від уколу, ніби щось гостре проникало під її шкіру.