Розділ 5. У пошуках Дата-Отамана

Розділ 5. У пошуках Дата-Отамана


Пошуки Мамая виявилися складнішими, ніж будь-хто з Січових Павуків міг уявити. Київ-Січ був лабіринтом не лише в реальності, а й у  цифровій оболонці. Дата-мережа, зазвичай прозора для  віртуальних поглядів, тепер здавалася непроникною, коли вони намагалися відшукати легендарного дата-отамана.
"Він наче розчинився в коді," — бурмотів Сірко, його пальці швидко пробігали по віртуальних картах мережі. Хаб Січових Павуків був заповнений мерехтливими голограмами, що відображали потоки даних, але жоден з них не вказував на місцезнаходження Мамая.
"Мамай завжди був майстром маскування," — відповів Чорноборода, його голос був глибоким і спокійним, як завжди. Він сидів, схрестивши ноги, з заплющеними очима, його думки повністю занурилися у віртуальний пошук. "Легенда свідчить, що він може сховати свій вузол у самому серці центрального Гетьманського сервера, і ніхто не помітить."
Гриць походжав по кімнаті, його обличчя було зосередженим. "Нам потрібен не просто пошук. Нам потрібен інший підхід. Мамай – це не просто хакер. Він – частина історії мережі. Шукайте не його вузол, а його сліди в старіших протоколах. Він завжди залишав свої "мітки" – віртуальні автографи у давніх архівах."
Прекрасна Сокіл, яка до цього моменту спостерігала за процесом, активувала свій нейроінтерфейс. Її думки миттєво поринули в глибини архівних дата-бібліотек. Вона почала шукати аномалії у давно забутих кодах, що залишилися від перших днів становлення Києва-Січі, коли мережа ще була диким, необробленим полем.
"Знайшла дещо," — раптом вигукнула прекрасна Сокіл, її очі заблищали. "Дуже старий протокол. Датується часами до формування Гетьманату. Це «Пісня Свободи» – зашифрований файл, що, за чутками, містить послання від засновників козацької кібер-Січі."
Залізняк, який готувався до чергової DDoS-атаки, підійшов ближче. "Яка це має зв'язок з Мамаєм?"
"«Пісня Свободи» ніколи не була повністю розшифрована. Вважалося, що вона втрачена," — пояснила Сокіл. "Але в ній є фрагменти коду, які відповідають унікальному почерку Мамая. Я думаю, що ця «Пісня» – це своєрідна карта. Ключ до його схованки."
Гриць кивнув. "Він завжди любив загадки. Це схоже на його стиль. Отже, нам потрібно розшифрувати «Пісню Свободи». Але як? Протоколи занадто старі, а шифр, ймовірно, надзвичайно складний."
"Для цього є Інформаційний Ярмарок," — сказав Чорноборода, відкриваючи новий віртуальний екран. "Нелегальний, звичайно. Але там збираються всі, хто має доступ до рідкісних знань. Там можна знайти тих, хто здатен зламати навіть найдавніші шифри."
"Ризиковано," — зауважив Залізняк. "Інформаційний Ярмарок кишить очима Гетьманату та корпоративних шпигунів. Нас можуть там вистежити."
"Іншого шляху немає," — рішуче відповів Гриць. "Ми не можемо чекати, поки «Залізний Колос» повністю відновиться і запустить свій «Протокол Глибинного Збору». Нам потрібен Мамай. Готуйтеся. Ми вирушаємо на Інформаційний Ярмарок. Будьте готові до всього. На кону – свобода Києва-Січі."
Кожен з Січових Павуків відчував зростаючу напругу. Шлях до Мамая був зашифрований у давній пісні, а доступ до неї лежав через найнебезпечніший куточок кібер-підпілля. Вони були готові зіткнутися з новими викликами, адже знали, що їхня боротьба за правду лише набирає обертів.