Розділ 4. Відлуння Зламу та Перші Наслідки

Розділ 4. Відлуння Зламу та Перші Наслідки
Залізняк відкинувся в кріслі, з якого виходили мeрехтливі 

коннектори, що живили його нейроінтерфейс. Потужна DDoS-атака завершилася, залишивши після себе лише примарні відлуння у мережі Києва-Січі. На головному моніторі, що висів у центрі їхнього підпільного хабу, пульсували графіки — показники активності "Залізного Колоса",які повільно, але впевнено відновлювалися. Корпорація була гігантським спрутом,  перерізати одне з його щупалець було недостатньо, щоб зупинити .

"Вони оговтуються швидше, ніж я думав," — пробурмотів Залізняк, його кібернетичне око сканувало дані. "Але ми завдали їм відчутного удару. 
Сірко, вже відключившись від віртуального простору, потирав скроні. Він відчував легке запаморочення після напруженої роботи. "Дані завантажені у сховище нашої козацької мережі. Повна копія. Всі їхні фінансові махінації, чорна бухгалтерія, і, що найважливіше, деталі їхнього «Протоколу Глибинного Збору»."
Гриць, що досі стояв, схрестивши руки на грудях, кивнув. "Протокол Глибинного Збору... Я знав, що вони щось подібне провертають. Збираючи
інформацію про кожного громадянина Києва-Січі, про всі транзакції, навіть про лайки у  соцмережах. Тотальний контроль."
"І не тільки," — додала прекрасна Сокіл, її голос був спокійний, але в ньому відчувалася незвична напруга. Вона підійшла до центрального монітора і активувала один із файлів. На екрані з'явилися схеми, графіки та незрозумілі формули. "Серед файлів є дані про... біометричне сканування населення. Вони не просто збирали інформацію, вони розробляли систему для ідентифікації та контролю людей за їхнім біо відбитком. Відбиток райдужки, голосу, навіть ДНК. Це вже не просто економічний тиск, це повний контроль над особистістю."
Чорноборода, який зазвичай був незворушним, здивовано присвиснув. "Отже, «Залізний Колос» хоче перетворити всіх на цифрові копії, підконтрольні їм до останньої клітини. Навіть Гетьманат такого не робив."
На обличчі Гриця з'явилася гримаса. "Ми знали, що вони хижі акули, але це... це вже за межами. Це удар по самій суті свободи."
"Що ж ми робитимемо з цим?" — запитав Сірко, дивлячись на обличчя своїх побратимів. "Така інформація може спровокувати справжній бунт."
"Бунт?" — перепитала прекрасна Сокіл, її погляд став задумливим. "Ні. Просто публікації цих даних у дата-мережі буде недостатньо. Вони швидко заблокують інформацію, назвуть її фейком. Нам потрібен потужний рупор. Той, хто зможе донести правду до кожного, хто ще не втратив надії на свободу. І хто зможе перетворити цю правду на зброю."
Гриць провів рукою по бороді, його погляд зупинився на карті Києва-Січі, що мерехтіла на стіні. "Я знаю такого. Одного старого, загартованого козака. Він не просто хакер, він дата-отаман. Його голос лунає по всій мережі, і його поважають навіть ті, хто служить Гетьманату."
"Хто це?" — запитав Залізняк.
Гриць усміхнувся. "Його звуть «Мамай». І якщо хтось і зможе підняти народ, то це він. Але дістатися до нього буде нелегко. Він периховується  у найглибших нетрях дата-мережі, відрізаний від зовнішнього світу. Знайти його – це як знайти голку в -сіні."
Команда Січових Павуків відчула новий приплив енергії. Попереду була ще складніша місія, ніж проникнення в "Залізний Колос". Вони мали знайти легендарного Мамая, щоб викрити правду про "Протокол Глибинного Збору" і, можливо, запалити іскру справжнього повстання.