Синові виповнилося два. Він уже бігав квартирою, перетворюючи кожен куток на власний ігровий майданчик, складав слова у маленькі речення і вимагав уваги від кожного, хто заходив у дім. Його сміх став музикою, яка супроводжувала будні Аліни й Микити.
Аліна продовжувала зніматися — її графік був щільним, але вона завжди знаходила час повернутися до сина з обіймами, навіть якщо це була пізня ніч. Її обличчя вже впізнавали глядачі, знімальні групи раділи співпраці з нею.
Одного дня Микиті подзвонили з пропозицією. Йому довіряли важливу роль у новому українському фільмі. Це було несподівано, адже він давно відійшов у тінь, займаючись дитиною. Він сидів із телефоном у руці, дивився на Алінині очі й тихо сказав: "Здається, час і мені повертатись на сцену... точніше, на екран".
Вони довго обговорювали, як поєднати зйомки і виховання сина. Але тепер уже відчували: їхня команда знову зможе все витримати. Бо поруч була любов, маленький непосидючий хлопчик і дві творчі душі, готові знову виходити на свої сцени.
Відредаговано: 19.08.2025