Сцена без куліс
Новина
Цей день був звичайним. Репетиція, кава з реквізиторкою, сміх за кулісами. Але серце Аліни билося трохи інакше. Вона ще зранку тримала в сумочці маленький білий тест із двома рожевими смужками. Вже кілька днів вона відчувала, що її тіло змінюється, що сонце світить якось інакше. Але сьогодні вона знала напевне: всередині неї — нове життя.
Увечері, коли театр затих, а світло на сцені згасло, Аліна й Микита залишилися самі в залі. Вона сиділа на краю сцени, звісивши ноги, граючись пакетом з аптеки в руках.
— Що ти там тримаєш? — усміхнувся він, підходячи ближче.
— Сценарій нашої нової вистави, — відповіла вона.
— О, цікаво. І яка моя роль?
— Батько, — сказала вона тихо, але з усмішкою. — Головна чоловіча роль. Без репетицій, але з великим серцем.
Микита спершу не зрозумів. Але потім його обличчя змінилося. Він сів поруч, мовчав хвилину. Дивився на її очі, на руки, на те, як тремтять її пальці.
— Ти серйозно? — нарешті прошепотів.
— Дуже. І трохи боюся.
Він не відповів одразу. Просто обійняв її. Міцно, мовби тримав не лише її, а й усе, що було попереду. Його губи торкнулися її волосся, і він прошепотів:
— Я завжди грав у драмах. Але це — найкраща комедія. І трагедія. І щастя одночасно. Я з тобою. Завжди.
І в залі, де не раз звучали найгучніші монологи, цього вечора народилася найтихіша, але найважливіша сцена. Сцена майбутнього.
Відредаговано: 19.08.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
