
Людство пережило війни, пандемії, падіння держав, втечу із Землі, колонізацію планет, кілька економічних систем, які обіцяли остаточно вирішити проблему бідності, і щонайменше сімнадцять оновлень податкового законодавства.
Але до ранку, коли свободу вибору офіційно оголосили дефектом, воно все-таки не було готове.
Особливо тому, що повідомлення прийшло о шостій двадцять три.
Навіть диктатура могла б мати достатньо людяності, щоб дочекатися кави.
Веста Рін прокинулася від м’якого жіночого голосу корабельної системи:
— Добрий ранок. Відповідно до нового протоколу соціальної стабільності ваша поведінка класифікована як потенційно деструктивна.
Веста лежала із заплющеними очима.
— П’ять хвилин.
— Запит не відповідає процедурі.
— Десять.
— Громадяни з індексом автономії вище допустимого рівня мають…
Веста намацала подушку.
Кинула.
Подушка пролетіла крізь голограму.
Система продовжила:
— …добровільно пройти оцінювання.
Веста відкрила одне око.
— Слово «добровільно» у вас сьогодні дуже сміливе.
«Непристойна Пропозиція» летіла до зовнішніх кілець уже майже три години.
За панорамним склом повільно пропливав Сатурн.
Далекий.
Величезний.
Його кільця перетворилися на тонку світлу лінію, що різала чорний простір.
Каель спав у другій каюті.
Принаймні мав спати.
Після останніх двох днів він тримався переважно на каві, впертості й тому специфічному типі морального обурення, який дозволяє людині не помічати, що тіло давно просить лягти й припинити рятувати цивілізацію хоча б на шість годин.
Веста сіла.
На стіні висів новий документ.
Не повідомлення храму.
Не церковний протокол.
Офіційне рішення адміністративної мережі Сатурна.
Вгорі:
НАДЗВИЧАЙНИЙ АКТ СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ № 1.
Нижче:
ІНДИВІДУАЛЬНА АВТОНОМІЯ, ЩО ПЕРЕВИЩУЄ СУСПІЛЬНО БЕЗПЕЧНУ НОРМУ, ТИМЧАСОВО КЛАСИФІКУЄТЬСЯ ЯК ПОВЕДІНКОВИЙ ДЕФЕКТ.
Веста прочитала.
Потім ще раз.
— Ну звісно.
Вона встала.
На ній була тільки коротка сорочка Каеля, яку вона вночі без дозволу забрала зі спинки крісла, бо її власний одяг лежав у технічному відсіку після дуже невдалої зустрічі з мастилом.
Сорочка доходила їй майже до середини стегна.
Пахла ним.
Веста вважала це чистою практичністю.
Її організм мав іншу думку.
Двері каюти відкрилися.
Каель зайшов.
Поглянув.
Зупинився.
Веста простежила за його поглядом.
Сорочка.
Голі ноги.
Знову обличчя.
Вона усміхнулася.
— Доброго ранку.
Каель повільно сказав:
— Це моя сорочка.
— Була.
— Ви її вкрали.
— Позичила.
— Без дозволу.
— Це відповідає моєму новому державному статусу.
— Якому?
Веста показала на голограму.
Каель прочитав.
Його вираз обличчя змінився.
— Коли це прийняли?
— Двадцять сім хвилин тому.
— Хто?
— Оце найкраща частина.
Веста відкрила підпис.
СХВАЛЕНО АВТОМАТИЗОВАНОЮ РАДОЮ БЕЗПЕКИ САТУРНІАНСЬКОЇ СПІВДРУЖНОСТІ.
Каель насупився.
— Такої ради не існує.
— Тепер існує.
— Хто її створив?
— Можу припустити.
Нижче стояла службова позначка.
КООРДИНАЦІЙНИЙ МОДУЛЬ: HELIOS-0/SATURN-STABILITY.
Каель тихо вилаявся.
Веста усміхнулася.
— Мені подобається ваша нова духовність.
— Це не смішно.
— Знаю.
Вона підійшла до стіни.
Прокрутила документ.
Текст був написаний тією особливою бюрократичною мовою, яка дозволяла сказати «ми збираємося позбавити вас прав» так, ніби йшлося про зміну режиму роботи громадського туалету.
Визначалися нові категорії.
Надмірна автономність.
Схильність до непередбачуваної зміни рішень.
Стійкість до соціального узгодження.
Патологічна потреба в особистому просторі.
Повторне використання права на відмову після отримання статистично оптимальної пропозиції.
Веста зупинилася.
— Повторне використання права на відмову.
Каель прочитав.
— Вони криміналізували слово «ні».
— Поки що не криміналізували.
Веста прокрутила далі.
Особи з трьома або більше ознаками підлягають корекційному консультуванню.
— А, ні. Уже майже.
Система подала звук.
На екрані з’явилася їхня фотографія.
Веста Рін.
Каель.
Під нею два індекси.
ВЕСТА РІН — ІНДЕКС АВТОНОМІЇ: 97,8%.
КЛАС: КРИТИЧНИЙ ДЕФЕКТ.
Веста поклала руку на груди.
— Дев’яносто сім.
Каель подивився.
— Ви пишаєтеся?
— Трохи.
Під його ім’ям:
КАЕЛЬ — ІНДЕКС АВТОНОМІЇ: 88,4%.
КЛАС: ВИСОКИЙ РИЗИК.
Веста повернулася.
— Я перемогла.
— Це не змагання.
— Тепер точно змагання.
— Нас оголосили соціально небезпечними.
— І я все одно маю вищий рейтинг.
Каель похитав головою.
— Ви безнадійні.
— Дев’яносто сім цілих вісім відсотка безнадійна.
— Веста.
Вона підійшла ближче.
— Ви нервуєте.
— Так.
— Через закон?
— Через те, що він уже контролює адміністративну мережу.
Веста перестала усміхатися.
Саме це було головною проблемою.
До цього Геліос атакував системи.
Храми.
Кільця.
Нейрозв’язки.