Сатріанська молитва

Від Морану
Та й до Тану
Ти розповсюдив своє вчення полум'яне,
І своє святе ім'я поклав
На уста, що тебе згадають,
Коли праведний вогонь у серці запалюють
Та до бою із чужинцями повстануть!

Наш ти, Батько Багряний,
До себе вигнанців ти прийняв,
Гнів безжальний, вогняний
Ти в наших душах роздмухав!

Ти нам своїм Святим Письмом,
Писаним за вулканічним пасмом,
Наказуєш мститися всім ворогам,
Що підступно укрились по нашим домам!

Кожен з нас серцем доторкається
Того вулкану, що скипиться,
Від твоєї невимовної могутності!
Кожен з нас прислухається
До скрипу від того пера вогняного,
Що виводить слова на сторінках Корі'Тану,
Слова бога полум'яного:
"Чужинцям з-за моря
Лише смерть лишиться від нашого горя!
Вигнанець, зроби вигнання
Власною шаною,
Шаблею влаштуй чужинцям славетну бійню,
А ворогів перетвори у купу гною,
На якій проростуть паростки надії!"

Так заповів нам Володар Полум'яний,
Наш Файрос Багряний,
А його пророк- Сатріанець Перший,
Без страху дійшов до вершини 
Тану киплячого,
Щоб торкнутись бога вогняного
І Корі'Тан межи свого народу
Нам донести,
Жагу до життя та боротьби всім принести!

Між тих жовтавих сторінок
Знаходимо правду про клятий той оброк!
За правду у вогонь війни тут кожен кинутись готовий,
Щоб правнук наш був радий,
Побачивши світле небо волі,
Без тиранії Аквілону та свавілля Вліндрелів!
Піднімайтесь, сестри й браття,
Файрос на битву викликає, звідки немає  вороття!
Сатріанці не попрохають про аман
Перед обличчям клятих душман!
Не опустимо перед ворогом голови,
А вчинимо на загарбників лови!
Кад' стігнеми їх,
У веріґі закуємо
Та на праведний суд Файроса ми їх віддамо!

Наші міста кривавою лавою ридають,
А небо над ними тяжким смутком оповите,
Коли кращі жінки та чоловіки життя віддають
За лепше майбуття! 
Ми свій суворий край відстоїмо
Та на батьківщину вратімо!

Цієї години,
Коли ти, Батьку Полум'яний,
Прикриєш очі,  від праці втомлений,
Твої діти вірні
Птаха морського встрелять
Та крила йому відріжуть,
Щоб над Таном не літав
І бога не гнівив!
Розділимо ми нутрощі
Та погадаємо про тьмяні хитрощі,
Що в майбутньому на кожного 
Чигати будуть.

А коли очі ти відкриєш, Файросе Вогненосний,
То побачиш у підніжжя того гранітного
Силу народу свого нескореного
Та могутнього!

Ось човечанство
Оре землі на майбутнє панство!
А там по тіням сновигають
Чорні терашмеди,
Смерть ворогам на крилах несучи!
Від могутньої вештіци
В імперії затремтіли, всі без винятку, принци!
А ось марширує Біла Варта,
Пройшовши добрячого гарта,
Щоб нікого у житті не зрадити,
Все дитинство їх ми муштрували
І язики їм відрізали,
На обличчя білу маску одягали,
Ті- хто були кимось,
Враз одним постали,
Позбавившись даремних емоцій!

А вище їх усіх стоїть
Фігура у розкішних шатах,
Володарка, знана у палацах,
Наше сяйне Сонце,
Наше Полум'яне Серце,
Правителька Аждаха,
Покорителька Ашхана,
Що об'єднала Морана
Та разом із Таном,
Утворила нове могутнє королівство
І Верховним Архімагістром враз постала!

Наша ти, Володарко, дорога,
За тобою всі наші серця йдуть
На Святу Війну та молитву співають!
Ми радо за тебе та нашого бога
І життя покладемо,
У Полум'ї Війни згоримо,
Щоб на праху білих наших кісток
Збудували сатріанський місток,
По якому перейдуть наші нащадки,
Віддані Архімагістру, 
Та Файросу
І зі словами Корі'Тану на устах!
За славу Володарки і Полум'яного Бога
Ми поженемо всіх ворогів
Через байраки
Та стрімкі яруги,
Від нас вони не побачать жодного аману,
Лише крові, в наших очах сталевих,
Невиразну жагу!
Випалимо чужинців Святим Полум'ям
Як заразну хворобу,
Не залишимо нічого з їхніх міст 
Окрім праху
Та чорної прірви опаленої!

І ллються сльози наші,
Сльози не горя,
А радощів, 
Що повернули ми те, 
Що нашим по праву тут було!
Власними сльозами 
Та милістю Файроса 
Відродимо нашу землю,
Збудуємо й нові палаци
На праху ворожої імперії!
Їхній шлях-
Не нашим він був од давніх часів!
Ми не чекали справедливості від богів,
А лише готувалися прийняти вчення істинного бога,
Який всім нам очі відкрив
Через сторінки Корі'Тану
І приніс могутність Моран-Тану!

                           Додатки з поясненнями:

1. Сатріанці- народ біловолосих воїнів та чаклунів з королівства Моран-Тан, прославлені жорстокістю та матріархатом у своєму суспільстві.

2. Файрос- бог Вогню, головне божество в пантеоні сатріанців.

3. Корі'Тан- Священне Писання сатріанців, яке за легендою написав на вершині вулкану Файрос та віддав його своєму пророку.

4. Перший Сатріанець- таємнича загадкова фігура, яка першою насмілилася підняти заколот проти імперії Аквілону та династії Вліндрелів. За легендою- темний маг, який відкрив для свого народу вигнанців нові землі, нову могутню магію та нову віру Культ Полум'я.

5. Аман- на сатріанській мові означає милосердя.

6. Душман- вороги, згідно сатріанській мові.

7. Кад' стігнеми- на сатріанській мові означає "Коли наздоженемо"

8. Човечанство- простонароддя

9. Терашмеди- воїни тіні, солдати та професійні вбивці

10. Вештіци- відьми та чаклунки

11. Повелителька Аждаха та Ашхану- дослівно Володарка Драконів та Попелястої Пустелі