38 розділ

Ізмір Каррітер Азарійський

Хіба він міг змиритися з тією долею, яку обрали для нього батько та дядько? Хіба він зможе сидіти в теплі та затишку, знаючи, що його кохана дівчина десь там, бореться за життя його народу? Хіба він боягуз, щоб ховатися, підібгавши хвіст, як горрай перед аттаром? Ні за що й ніколи!

Подумавши трохи, хлопець написав листа головному міністру, з проханням приглянути за Імперію, доки він рятуватиме світ. Звичайно, лист передасть довірена людина і не раніше, ніж Ізмір від’їде достатньо далеко від столиці. А тим часом йому потрібно було не просто переодягнутися, але й спробувати перекрити свій зв'язок з Сашою, інакше дівчина розкусить його ще біля воріт.

Останнє виявилося найскладнішим. Бойовик не мав часу на тривалі продуктивні медитації, проте у нього був доступ до кабінету імператорського цілителя. Колись хлопцеві довелося визубрити на зубок безліч необхідних у роботі слідчого зіль. Їх назви, склад і всі можливі дії, включаючи побічні. Харіс мав цілу шафу з необхідними зіллями, які він готував заздалегідь для голови Таємної канцелярії, особисто.

Пробравшись до кабінету непоміченим, Ізмір з горем навпіл відкрив шафу, знищивши кілька хитромудрих пасток, і роздобув найсильніше заспокійливе. Воно призначалося для агентів під прикриттям, не викликало снодійного ефекту, але при цьому втихомирювало всі зайві емоції. Якщо Саша має рацію, цього повинно бути достатньо для покращення його самоконтролю.

Незабаром їхня кавалерія виступила. Бойовик повз у самому кінці, поступово наближаючись до голови колони. І чим ближче під'їжджав, тим більше тішився своїм вчинком. Ефект від зілля був приголомшливий. Ніхто, навіть рідний батько, не зміг розпізнати у звичайному гвардійцеві герцога Азарійського.

Таким чином він міг здалеку спостерігати за своєю коханою. І що далі вони просувалися, то більш вимотаною виглядала Саша. При цьому вона жодного разу не поскаржилася, жодного разу не скривилася. Якби бойовик не знав напевно, хто ховається під маскою тендітного хлопця-цілителя, він би ніколи в житті не запідозрив Грейс у шахрайстві. Істинне захоплення, розведене закоханістю і ревнощами, кипіли в його серці, наче вода в казані, не зачіпаючи ні голови, ні тіла.

Після прибуття до прикордонного форту, хлопець скористався своїми здібностями і вибив для Грейс окрему кімнату. Яким чином? Дуже просто: за допомогою ментальної магії. Так-так, він менталіст, хоч і не повноцінний. Ще в дитинстві юний герцог помітив, що здатний нав'язувати деяким людям свою волю, а отримавши доступ до необмеженого джерела магії, здатність, що досі дрімала, значно посилилася. От хлопець й скористався деякими доступними йому перевагами.

Ця маленька хитрість була потрібна не стільки Саші, скільки йому самому. Розуміння того, що його дівчина, нехай вона цього ще не усвідомила, спить поруч із якимись чужими чоловіками, зводила хлопця з розуму. Почуття ревнощів було навіть сильнішим за чарівне зілля. Сила, залежна від його емоцій, вирувала, намагаючись взяти гору над розумом. Ось чому іншого виходу для збереження інкогніто та життів невинних гвардійців Азарійський не мав.

Даремно Ізмір сподівався, що поселення коханої стане найсильнішим випробуванням для його сили волі. Побачене в таборі повстанців, істинно шокувало хлопця. Саме там він остаточно усвідомив, що можновладці не мають права на помилки. Одне невірне слово, один недогляд, один промах імператора, і світ захлинеться в крові невинних громадян. Ігри скінчилися! Тепер він відповідальний за щастя свого народу! Тепер йому вирішувати: хто житиме, а хто  помре на благо багатьох! Це величезний тягар, який він зможе скинути зі своїх плечей лише після смерті.

А тим часом події довкола герцогині Беренсьє стрімко розвивалися. Ось вона жартує над Едуардом Азарійським, ось прямує до абсолютно білої стіни, ось світ забарвлюється в червоні кольори… А далі ніби зникли звуки, і весь Всесвіт Ізміра стиснувся до однієї маленької точки, центром якої була Саша.

Не розуміючи, як, та він буквально побачив, коли дівчина скинула з себе щити. Наче маленьке сонечко вибухнуло в неї всередині. Світ забарвився яскравими фарбами, а серце наповнилося неймовірною радістю та теплотою. Ейфорія, яка несподівано накрила всіх присутніх, так само раптово розвіялася. І тільки тоді Азарійський помітив біль, що промайнув в очах коханої. Що сталося?

Саша

Рука погано слухалася. Іскра всередині всіма силами намагалося підтримати стабільний потік енергії хоча б у лівій кінцівці. «Я бездарна!» - майнуло в голові. Силою волі спробувала прогнати розпач. Не можна зараз здаватися! Це стане початком дуже швидкого кінця.

Чудовисько підійшло до стіни і створило такий самий клинок, як і я, хвилину тому. Схоже, Філліда могла легко копіювати мої прийоми. Міцніше стиснула зуби, викликаючи енергетичний батіг. Потрібно перехопити удар!

Легко казка розказується, та нелегко діло робиться! Особливо, якщо ти правша!.. Замахнулася, вдарила і… не влучила. Чорний енергетичний кинджал увійшов в стіну, як ніж в масло. Монстри по той бік бар'єру стрепенулися, підриваючись на ноги і нетерпляче наближаючись до стіни. Чорт!

З другого разу мені все ж таки вдалося обвити шию істоти і відсмикнути її на себе. Герцогиня впала на спину, голосно видихнувши. Це твій єдиний шанс! Давай, Сашо, не проґав його!

Навалилася зверху на жінку, не дозволяючи темній сутності підвестися. Тієї ж миті відчула, як тисячі крижаних голок вп'ялися в моє тіло, намагаючись дістатися до бажаного джерела магічної енергії. Що ж, якщо ти так цього хочеш! Давай, Сонечко! Покажи їй всю нашу силу! Нехай подавиться!