34 розділ

Саша

- Ти впевнений, що впораєшся? – спитав імператор, коли ми опинились у його кабінеті. Слава всім богам, він оперативно вирвав мене не лише з лап міністрів, а й від власницьких зазіхань Ізміра.

Все засідання відчувала емоції, що з головою охопили хлопця. Його Джерело вирувало, намагаючись взяти контроль над Азарійським. Я навіть уже подумувала, чи не вивести його на вулицю, поки не сталося непоправного. І те, що бойовик впорався сам, приємно здивувало.

- У мене немає іншого виходу, - відповіла, присідаючи у запропоноване крісло.

- Вранці, за допомогою порталів, ми перемістимося до кордону. Там на нас чекатиме більша половина імперської армії. Якщо пощастить, до прильоту комети ми знешкодимо змовників, – криво посміхнувся монарх, сам не вірячи своїм словам. - Якщо ні…

- Тоді ми боротимемося і з Філлідою, і з потойбічними істотами, - спробувала підняти бойовий дух чоловіка. - "Імператор" живий! Джерело, як і раніше, функціонує. Якщо пощастить, завіса відкриється лише частково і лише хвилин на тридцять-сорок. Ми просто повинні вистояти і не дозволити жодній тварині втекти!

- Ти правий…

Я бачила, монарха гризе неможливість тримати всю ситуацію у своїх руках. Після відлучення від Джерела, сили в ньому залишилося не більше, ніж у середньостатистичному бойовику. Тож на полі бою користі від чоловіка буде небагато. Та іноді головне не сила, а харизма, здатність вселяти в людей впевненість і бойовий дух. А цього у Його Величності не відібрати!

Я вже збиралася піти, коли в двері постукали. Голова Таємної канцелярії увірвався до кабінету маленьким ураганом. Схоже, у їхній родині це спадкове.

- Частину порталів зруйновано! - випалив чоловік, впавши в крісло. - Напад в Алеррамі вдалося попередити!

- Як далеко ми зможемо просунутися? – насупився імператор.

- Навіть якщо піти манівцями, подолаємо тільки дві треті шляхи, - зробив не втішні висновки гість. - Ми просто не встигнемо!

- Встигнемо! – заявила впевнено. Повинні встигнути! - Якщо вирушимо сьогодні!

- Але ми не готові...

Імператор скрушно повісив голову. Я бачила біль, що промайнув в його очах, хоч на обличчі і не здригнувся жоден м'яз. Но-но! Рано здаватись!

- Збирайте все, що можете! - заявила, прямуючи на вихід. Потрібно забігти до гуртожитку, поповнити запас трав та всяких необхідних дрібниць. Ще Гримуар захоплю, про всяк випадок. Може знадобиться! – Зрештою наша сила – єдине, що насправді важливо!

Грегоріан Іврей Джордан Азарійський, голова Таємної канцелярії

Грейс щиро здивувала! Не те щоб він не здогадувався, наскільки у дівчини стійкий характер, раз вона одна виступила проти соуру, але в порівнянні зі стандартами, це просто неймовірно! Складалося враження, що вона ніколи не знала, що таке бути жінкою у їхньому світі. Її манера спілкування, її поведінка з імператором та міністрами, і навіть її холодність по відношенню до почуттів Ізміра – вражало. Виникало одне закономірне питання: хто вона? Звідки в Кхалассі настільки вільнодумна людина?

- Батьку, що відбувається? – увірвався до кабінету голови Таємної канцелярії Азарійський-молодший.

- З того часу, як затримали Веллінгтона, цей кабінет перетворився на прохідний двір, - буркнув чоловік, продовжуючи складати план дій для свого заступника у разі своєї загибелі. – Про що саме ти питаєш, сину?

- Чому до Сутінкової завіси збирається більша частина армії, гвардійців і навіть твої бойовики, а я залишаюся тут?

Грег здивовано підняв брову, глянувши на сина лише на мить.

- Мене щиро дивують твої претензії, – спокійно відповів чоловік. – Ти ж сам погодився із цим планом на військовій раді.

- Я що? - шоковане обличчя сина, стало герцогу справжньою нагородою. Не все ж таки молоді доводити батьків до сивого волосся!

- Ти не слухав? – награне здивування тільки ще більше розлютило хлопця. - Імператор вирушає до кордону, а ти залишаєшся за "старшого". Це твій шанс показати себе як майбутнього голову Імперії. Тож уперед!

- Але… – в Ізміра навіть голос сів від такої новини. Як він міг прослухати таку важливу інформацію? - Але ж Саша їде з вами!

На мить у молодому серці майнула надія, що його кохана дівчина залишиться з ним, проте задоволений вираз обличчя голови ТК розвіяв будь-які мрії.

- За що ти так зі мною? – знесилено, спитав хлопець.

- Не приймай на свій рахунок, - здивувався герцог. – Дівчина відіграє ключову роль у порятунку твоєї, між іншим, країни. Без неї ніяк! А щодо тебе, це, до речі, була її пропозиція! Дуже навіть слушна, як на мене.

Удар нижче пояса! Хоча, хіба не цього Ізміру варто було чекати від дівчини, котра вже півдня його ігнорує!

- А де Саша? - уточнив бойовик перш, ніж покинути кабінет.

- Пішла до себе, - відповів, не замислюючись, чоловік. - Скоро повернеться! За годину вирушаємо…

Хлопець вилетів так само швидко, як і прийшов. «Ото вже неспокійний! - скривився Грегоріан. - Рано йому ще в імператори! Занадто рано!»