Саша. Як вийти заміж за імператора

Грегоріан Іврей Джордан Азарійський, голова Таємної канцелярії

- Рейгане, що це таке, я тебе питаю? – чулося із-за стіни, аж шибки у вікнах тремтіли. – Я що просила? Звіт про затримання Однорукого Кіпа! А що отримала?.. Це що за ганчірка з незрозумілими каракулями? У тебе що, фарба на друкарській машині закінчилася?

- Але ж, Ваша Світлість... - жалібно заскиглив чоловічий голос. – Роботи багато, часу мало…

- То може, я тобі його позичу? - рикнула жінка. - У тебе півгодини! Якщо не буде звіту, я тебе відправлю забулдиг по тавернах штрафувати! Зрозумів?

Скрипнули двері і нарешті настала тиша.

- Звірствує, - добродушно посміхнувся Велінгтон, старий-новий секретар.

Пройшло кілька років, перш ніж закінчилося повна зачистка зграї змовників проти корони. Переловили всіх: від великих шишок до дрібних сошок, як це не смішно звучить. Тільки після цього Грегоріан зміг повернути свого тепер уже стовідсотково надійного секретаря.

- Хвилюється, - зітхнув голова ТК. – Вона не лише тут усіх построїла, а й у палаці. Я ще ніколи не бачив, щоб придворні шалопаї пересувалися по будівлі дрібними перебіжками і навшпиньки. Як Ізмір тримається, взагалі загадка!

Артур розклав на столі папки з документами, оглянув кабінет і, з легким сумом, помітив:

 - Якби не вона, всього цього могло б і не бути…

Ізмір Каррітер Азарійський

Минуло вже дев'ять років з того часу, як він вперше зустрів її, свою єдину і абсолютно точно неповторну наречену. Так-так, саме наречену! Він терпляче чекав весь цей час, щоб нарешті отримати позитивну відповідь на найголовніше у його житті запитання. Думаєте, він слабак? Потрібно було закружляти їй голову, задарувати подарунками, натиснути, зрештою, і досягти свого раніше? Демона лисого! Він пробував! Не працює! Уперлася, як дикий уркус, і ні в яку! Не нагулялася, бачте, ще!

Зате тепер уже пізно задкувати! Усі міністри чули, як Саша сказала «так» на його кинуте ненароком: «Ти ж вийдеш за мене заміж?» Ну то й що, що це була маленька хитрість з його боку? Але ж спрацювало!

Справа була як: на черговому засіданні ради міністрів Грейс доповідала про стан справ у Таємній канцелярії. Ізмір тоді спеціально домовився з батьком, аби у того намалювалося несподіване відрядження.

У день доповіді дівчина виглядала трохи втомленою та дуже злою. Ще б пак! Адже дорогий батечко не зволив навіть звіту доробити. Саші довелося всю ніч просидіти над паперами. Чоловік знав про це, тому й сподівався провернути свою витівку.

Закінчивши півгодинну доповідь, дівчина полегшено видихнула і вже збиралася присісти, коли імператор зупинив її.

- Ваші дані перевірені? - з глибоким сумнівом у голосі, запитав він.

- Звісно! – насупилась Грейс. - У вас залишилися питання?

- Так! – хитро посміхнувся Ізмір. - Ви казали, що затримали всіх спільників Однорукого Кіпа, це так?

- Так, - оторопіло озирнулася дівчина. В її очах так і читалося запитання: а що взагалі відбувається?

- І навіть Шайгу Зоркого взяли? – примружився монарх.

- Так! Я ж щойно про це доповіла! – повільно закипала Саша.

- А при його затриманні ви зачитали йому мій указ?

-Т-так… Напевно… - вона розсіяно перегорнула кілька сторінок документа.

- Я сподіваюся, вам відомо, що цей індивід володіє магією? - підвищив голос імператор.

- Так… - відповіла Грейс, продовжуючи гортати доповідь. Міністри в залі шоковано дивилися то на імператора, то на доповідача, так само гублячись у здогадах: а що відбувається?

- Тоді дай відповідь, нарешті: ти ж вийдеш за мене заміж?

- Так! - рикнула дівчина. Але вже за мить її погляд прояснився. Вона повільно усвідомлювала все, що сталося. – А-ааа….

- Попалася! – посміхнувся Ізмір, підводячись і прямуючи до своєї тепер уже нареченої. - Всім дякую, всі вільні!

Як знатні ліерди залишали приміщення, ці двоє вже не бачили.

Минуло півроку. До весілля імператора все було готове: сервізи вимиті, келихи натерті, запрошення розіслані, навіть храм прикрашений. Сукню нареченої перешивали п'ять разів, доки не догодили вічно зайнятій дівчині. Весільні браслети переливалися райдужними відблисками в оксамитовій коробочці. Навіть кільця прибули з Фьольгренса (аби вшанувати пам'ять про рідний світ Саші). Здається, нічого не проґавили, а дівчина все одно залишалася в поганому настрої.

- Що відбувається? – запитав Ізмір, зазирнувши у найрідніші очі.

- Нічого! - відповіла Грейс, спробувавши вирватися з теплих обіймів.

Чоловік перехопив її ввечері, після роботи, коли кохана прямувала до своїх покоїв.

- Саш, ти зараз серйозно? - Грейс засмучено шморгнула носом. Оце так поворот! Що могло довести найстійкішу Знаючу в Алеррамі до зриву? - У нас весілля завтра, а ти сама не своя! Якщо передумала... Ти тільки скажи, я скасую все це до демонової матері!