Розділ 10 Початок пошук меча Арея

    Корабель на я кому був  Иосмей розвернувся, бо він відправлявся в  друге місто ,яке находилось, між Янтерським морем  біля Дельти річки Борисфен. Паралельно   Иосмей задумався ,бо за два роки бувши  найманцем, він бачив ,що не всі воїни - мечем бились,  він начав думати що й не тільке зброя робить воїном. Окрім цього у  Иосмея укріпився страх того ,що він у  майбутньому буде царем.  Слова ельфійського друїда усилювало  не менше. Мундрен й Ільгорд який з ними був це бачили.

 – «Иосмею - не бійся що буде ,думай про майбутнє і надійся що все буде добре» - промовив  спокійно Мундрен. Иосмей почувши це усміхнувся й вирішив скрити свій страх та говоре, 

- « Зі мною все добре, тільки звідки ви  знайдете де меч Арея?» - запитав Иосмей.

– « Я знаю одну легенду, що коли Арей впав у  бою, його тіло й меч похоронили  біля лісу де духи» -  відповів Мудрен.

 – « Лісу?» - запитав здивований Иосмей, Мудрен усміхнувся й говоре,

 - « Так ,лісу бо я знаю про Загород більше ніж ти та Ільгорд» -  промовив Мундрен.

- «Добре тільки в якому лісі меч Арея находися?» -запитав Иосмей,

- « Я думаю що в центрі він находиться, я  сам ні але що він лісу де  печера» -  відповів спокійно Мундрен.

– « Иосмею  навіщо тобі цей меч, коли  ти маєш  свій власний?» - запитав Ільгорд.  А Иосмей мовчав ,він не  хотів розказувати про свої страхи, якщо він не впевнений, що зможе бути як його батько - царем, й він знав
,що це всерівно станеться. Й окрім цього слова ельфа, друїда,  що прийде син Чорнобога посилювало цей страх,  так і  минув день, й настала ніч ,й всі лягли спати.

Иосмей побачив поле . Синє небо було спокійне , як раптово появився ворон в небі і небо стало червоним. Иосмей почув крики й плач жінок, побачив  як воїнів сарматських вбивають якісь монстри та нечість.

Якийсь голос говоре:

 - « Як згинуть потомки бога Арея, й ти  Иосмею допоможеш . Цар дурний ,ти не можеш вести військо - й умреш».  Иосмей відчував від побаченого горило все. Він бачив як горила хата коваля, Иосмей побачив як раптом він двох песиголовців, у обох було одному оку вони ні бачили Иосмея. Вони  гризли людську плоть, Иосмей вирішив втікати й знов почув чи слова   по полю шукав того - хто це говорив, як раптом бачить ворона.В очах потемніло,він  закрив  відкрив очі й бачить Мундерн.

«Доброго ранку Иосмей - ми  майже допливи» -промовив Мундерн, Иосмей оглянувся й почав  думати , що це   йому приснилось. 

 А тим часом корабель допливав до суші.