Розділ 3 від Амурлего до Афіобеленд

Через годину Медосаку сказали, що зібралось військо найманців яке відправляють до Східної Ельфірий, зібрались з кожного племені  як парубків, так й молодих  дівчат. «Усі коні мали свою броню, - броня для коней - це й самий відомий сарматський катафарій» -сказав Вірго.

• • Так, сьогодні хлопчакам й дівчатам, вам прийдеться покинути рідну землю й рідний край на два роки, але ви відчуйте що сталі воїнами які зможуть все, мій син з вами буде ,й воюватиме з вами.
  • «Нам треба більше?» -запитав Оренедо, Медосак усміхнувся й говорить, - Ви говорили що вам потрібні воїни й кількість, ні ,я усіх сарматських племен.

До них долучився й Иосмей та Дердісери, й всі вони, та коні їхні, мали броню, й напевно що від сарматських катафарій пішло лицарство.

Окрім юнаків були і юначки, усі вони були з  різних племен :Роксолан, Язиги ,Аллани, Сайї, Сатархи, Корали, - вибачте я  Оренедо  з другом Вірго найняли, щоб ви допомогли нашої князівниі. «Зараз ми візьмемо коней та підемо туди де ми родом!»- промовив Оренедо.

Через годину до Иосмея стара жриця  почала говорить, - «Хай вас береже Арей Гекарера й усі боги наші, та не забувайте ,що й луком вправно володійте, лук й стріли. Иосмей згадав, як ця за ним доглядала, за тим часом Вірго й Оронедо приїхали на конях й Вірго крикнув, - «За нами- до слави, до бою!»

Й так вони помчали на конях, й так весь день ,минаючи кам’яних баб по безмежного степу, аж поки сонце почало сідати, залшаюци рідний степ й залишаючи батьківщину.

• • «Так- тут ми зробимо табір, завтра ми продовжимо!» -промовив Вірто, й всі так зробили, потім почав загострювати свій меч, як раптом до нього підходить якийсь парубок й почав говорить:
  • «Ти Иосмей -син нашого царя Медосака?
  • «Ну так і як тебе звати?»- запитав Иосмей, «Сертар -із племені Сайї .»-відповів він.
  • «Добре, що ти мені розкажеш про своє плем’я?- запитав Иосмей, - а що розказувати я живу як всі, тільки ми живемо біля лісу.» Осінню ми ліс рубаймо , якщо хочеш про ні протер узнати- хто із них краще володіє луком промовив Сертар, затим прийшли й ще четверо.
  • Тартор із племені Язиги промовив він, Иосмей й Сертар пожали йому руки другого звали Заденго він був Аллани.

Третього звали Рантер він був із племені Корали, а останній був Гехол  із племені Сатархи, й так розмовляли аж поки не лягли спати.

Наступний день Вірго став й почав говорити, - так ставайте зараз ми поїмо, а потім вперед, й всі речи зібрали й почали, -«Иосмей як ти думаєш коли ми будемо воювати? «-запитав Гехол.

• «Напевно незабаром- відповів Иосмей, поїли та й  продовжили шлях до Амурлего.

Коли вони майже прийшли до міста, як до них підійшли два ельфійських воїни, у них були довгі шоломи  які мали отвори для вух, круглі й великі щити, й один з них почав говорити.

 - «Навіщо  вам до Амурлего?»- усміхнувся Вірго й говорить, -«Я Вірго один з останніх, хто керував військом коли жив єдиний король ельфів Войвах ,я вірний його сестрі князівні, та його байстрюку, нам треба корабель до столиці.

 - «Добре йдімо з нами, ми вам дамо корабель.» -промовив один із них, Амурлего, або переводи на ельфійського  східний ліс саме гарне місто по сему Загароду, й знаходиться біля берегів Ятернеського моря. Білі статуї, й раптом до них прийшов орк й вклонився, він був великий із бородою, а за спиною було дворучною сокира почав говорить,

 - «Я Ільгорд син Тратера хочу долучитись до вашого війська!»

 Добре, мене звати Оренедо, а його звати Вірго - ми тобі раді

• промовив Оренедо, потім  вони всі зайшли на корабель та відпливи.

Літо 496 рік страдоврійськая епоха, корабель

добрався до Афіобеленда.