Наступний день Иосмей став застягнув пояс ,що грифоні почали грітися.Потім він пішов до коваля, паралельно чим Иосмей що на де яких прапорах зображені грифони ,які гризуться. А тим часом старий коваль сильно б’є залізо. Як раптом до нього прийшов Иосмей, коваль сховав свій великий молот й почав говорити. А спів заліза почув наш царевич -промовив коваль, -" І як ви в такому віці досі працюєте? "-запитав Иосмей.
Прийшовши де лежала броня, меч сарматський ,шолом із пером на верху, - для вашого коня уже вдягнули -промовив коваль, Иосмей зняв свій й почав вдягати броню.
Коли Иосмей вдягнув свою броню, коваль сидів державший перевернутий молот й говорить, - «ви нагадуйте нам свого батька коли він був молодим».
Потім він подав Иосмею його власний меч й пояс. Потім до них зайшли два воїни. – Що тепер? запитав Иосмей, - «Посли хочуть вас бачити!»- відповів хтось із них, - «Добре пішли» -сказав Иосмей.
Коли вони прийшли то один із них почав говорити, - «Вибачте, ми хотіли розказати вам про свою столицю, а далі ви знаєте. Якщо, що ,мене звати Оренедо ,а його звати Вірго !»-промовив Оренедо. – «Добре ,тільки скажіть, як ми до вашої країни попадемо?»-запитав Иосмей, - «Це просто -спочатку ми відправимось до Амурлего, а потім нам буде переплисти Ятернеське море й ми будемо у нашої столиці Афіобленд, а потім мені й тобі прийдеться воювати!»- промовив Вірхо.