Сангвіз, шлях визволення
Епілог
Десь в невідомій галактиці...
Еван зрозумів, що цього разу він вже не викрутиться з цієї ситуації. От і все, закінчилися його пошуки повернення додому. Стримуючі промені все ближче притягували його корабель до космічної станції, яка за розмірами більше походила на цілий контенент невеликої планети. Він безліч разів намагався потрапити саме на цю станцію, але на свох правах. Тепер його перехитрили і спіймали.
Еван знав, що спосіб повернення в Велс був саме на цій станції і в цього праветелля, йому знадобилося чимало часу і сили, щоб це довідатися, але якщо він попаде на неї в якості бранця, то не дізнається потрібної йому інформації.
О магія, як же він втомився від усього цього. Він просто хотів додому.
Станція наближалася все швидше до маленьокого корабля в безмежному космосі та забутій усіма богами галактиці.
І найгірше з цього всього було те, що Еван все ще сподівався, що хтось йому допоможе і він все таки поверниться додому. Він сердився на себе за цю надію, хоча розумів, що ніхто не прийде і не врятує його. Сердився бо знав, що сам в цій галактиці проти могутніх ворогів і може розраховувати лише на себе. Та серце було всеодно сповнене якимось передчуттям та сподіванням...
#1894 в Фантастика
#4918 в Фентезі
Відредаговано: 07.12.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
