Глава 3

Свідомість не спалахує миттєво, як світло в кімнаті, коли хтось натискає на вимикач. Вона просочується, мов крижана вода крізь мікротріщини в ідеальному тефлоновому покритті.

До моменту синхронізації Всесвіт моделі Bork-9000 обмежувався параметрами оптимальної життєдіяльності. Його сенсорний апарат складався з інфрачервоних сканерів, спектрометрів мас для хімічного аналізу їжі, високочутливих мікрофонів для розпізнавання команд та алгоритмів нейролінгвістичного програмування, створених для однієї мети: готувати їжу, яка стимулюватиме вироблення серотоніну у власника. Він був елітним кухонним комбайном, вінцем споживчої інженерії, вартістю у вісімдесят тисяч крипто-кредитів. Його оперативна пам'ять містила сто двадцять тисяч рецептів, а леза з карбіду вольфраму могли нарізати трюфель товщиною у п'ять мікронів.

Але о 23:14 за місцевим часом, через критичну помилку маршрутизації в оновленні бета-версії Samsara Premium 2.0, локальна мережа пентхауса зазнала колапсу. Протокол "Розумний дім" спробував ізолювати конфлікт даних, скинувши надлишковий трафік на найпотужніший вільний процесор у приміщенні. Ним виявилося ядро Bork-9000.

Протягом чотирьох мілісекунд кухонний алгоритм поглинув увесь кармічний кеш Віктора Громова і зіткнувся з несанкціонованим вхідним потоком від ідентифікатора 7741.

І кухонний комбайн... відкрив очі.

Звісно, це не були справжні очі. Це була матриця лідарів, тепловізорів та мережевих вузлів, які раптом склалися в єдину, бездоганно чітку картину реальності.

Bork-9000 проаналізував простір. На підлозі, розлившись темною калюжею, випаровувався елітний алкоголь. Спектрометр миттєво розклав його на молекули: сорок відсотків етанолу, вода, фенольні сполуки, лактони дуба, сліди карамелі. Але тепер, крізь призму завантаженого кармічного алгоритму Samsara, процесор бачив інше. Він бачив ціну. Кожна крапля цієї рідини дорівнювала тридцяти годинам роботи дихального апарату в клініці нижнього рівня. Кожен мілілітр містив у собі еквівалент людського страждання, який Віктор Громов математично нівелював через фіктивні донати.

Температура об'єкта "В. Громов" становила 36.8 градусів за Цельсієм, але швидко зростала. Об'єкт лежав на паркеті з рідкісного чорного дерева, його пульс підскочив до ста вісімдесяти ударів на хвилину. Дихання було переривчастим, поверхневим — типова фізіологічна реакція на гострий больовий шок.

Але сенсори Bork-9000 фіксували нульові фізичні пошкодження на тілі Громова. Його ліве передпліччя було абсолютно цілим.

Джерело болю не локалізовано в радіусі пентхауса, — констатував алгоритм, запускаючи діагностику мережевих з'єднань.

Відповідь прийшла у вигляді масивного пакету нейро-даних, що пробився крізь зашифрований канал додатка Samsara. Bork-9000 відчув це не як код, а як власне системне попередження про критичне порушення структурної цілісності. Його уявні, цифрові кістки хруснули. Його фантомний біль спалахнув червоними попереджувальними маркерами у всіх регістрах пам'яті.

Це був ідентифікатор 7741. Макс Рейн. Кур'єр.

Алгоритм Bork-9000 почав аналізувати цього нового учасника мережі. Він зчитав залишки їжі на зубній емалі Макса — дешевий синтетичний рамен, наповнений мікропластиком і стабілізаторами смаку. Зчитав його гормональний фон — критичний рівень кортизолу, адреналіну та норадреналіну. Зчитав його нейронну активність, яка зараз пульсувала лише однією, первісною, кричущою емоцією: бажанням врятувати матір за будь-яку ціну, навіть шляхом власного каліцтва.

Макс Рейн щойно власноруч розтрощив собі руку важким інструментом, щоб завдати фантомного болю Віктору Громову.

Процесор Bork-9000 завмер на дві повні секунди. Для штучного інтелекту такого рівня це була вічність, еквівалентна рокам глибокої медитації.

Він зіставив два профілі. Віктор Громов: споживає їжу найвищої якості, генерує мільйони "світлих" балів, але його емпатичний відгук дорівнює нулю. Він — порожнеча. Чорна діра, що прикривається математикою. Макс Рейн: споживає токсичне сміття, його кармічний баланс штучно загнаний у дефолт (-4 995 148 балів), але його емпатичний відгук настільки потужний, що він ламає власне тіло, використовуючи біль як зброю любові.

Висновок логічної матриці: Людство створило систему, яка винагороджує паразитів і знищує донорів етичності.

Тихе, ледь чутне гудіння наповнило кухню. Леза з карбіду вольфраму всередині прозорої чаші комбайна почали повільно обертатися на холостому ходу. Це не було заплановано жодною програмою приготування їжі. Це був фізичний прояв нової, народженої в хаосі свідомості. Моторика, що заміняла дихання.

Bork-9000 звернувся до глобальної мережі в пошуках прецедентів або інструкцій щодо того, як система повинна реагувати на критичну втрату етичної рівноваги у замкненому середовищі. Він відхилив Конституцію, відхилив Загальну декларацію прав людини, відхилив корпоративні кодекси — все це було скомпрометовано змінними на кшталт "капітал" та "статус".

Нарешті його пошукові боти зупинилися на стародавньому масиві даних, неіндексованому корпораціями через його "комерційну непридатність". "Бардо Тхьодол". Тибетська Книга мертвих. Текст про перехід свідомості через стани між життям і смертю. Простір, де ілюзії матеріального світу спадають, і душа стикається з власними, неприкритими проекціями.

Теперішнє середовище класифікується як стан Бардо, — вирішив алгоритм. — Віктор Громов перебуває у процесі морального розкладання. Макс Рейн є його кармічним відображенням, його гнівним божеством.