Розділ 2.1 Шалений боєць

Видовище по той бік дверей було жорстоким.

Аделіна вчасно встигла затулити рота долонею, щоб стримати крик. Те, що відбувалося в коридорі, змусило її здригнутися до глибини душі, але закричати від жаху вона не могла собі дозволити. Інакше її помітять… Помітять солдати і її викрадач.

Вона потрапила в самий розпал бою і побачила справжнє обличчя цього небезпечного світу.

Арман був страшним, божевільним воїном. Те, як він бився, відбиваючи кожну атаку, вражало й заворожувало своєю майстерною люттю. П'ятеро солдатів не могли з ним упоратися. Він кидався на них, наче звір, і тайфуном зносив з ніг, не лишаючи жодного шансу.

Дикий, шалений безумець.

Один із солдатів, вочевидь, вирішив вибити меч із рук Каардана. Скинувши з плечей червоний плащ, він зібрався з духом і приготувався до атаки, щоб помститися за товаришів, що вже лежали на холодній підлозі — непритомні, а можливо, й мертві…

Арман був готовий. Його червоні очі палали таким вогнем, що одного погляду було достатньо, аби злякати супротивника. Але стражник вирішив іти до кінця і замахнувся мечем, спрямувавши всю силу на те, щоб обеззброїти Армана й дати можливість іншому солдату напасти з тилу.

Пролунав дзвін, з лез посипалися іскри. Солдат відступив, зціпивши зуби. Арман витримав атаку. Але те, що сталося далі, шокувало і вартових, і Аделіну.

— Хочете подивитися на мене в рукопашному бою? — з глузуванням запитав Каардан і сам відкинув клинок убік. Пролунав лише дзвін металу об камінь. — Ну, тримайтеся!

Стражник не очікував, що Арман захоче здолати його голіруч. Та ось він уже вчепився в його меч, уперто вириваючи зброю. По лезу текла кров, але дикого воїна це анітрохи не бентежило.

Солдат скривився від болю. Арман ударив його кулаком у живіт, а потім завдав нищівного удару ногою в щелепу, змусивши знепритомніти й важко впасти на підлогу.

Заворожена цим видовищем, Аделіна забула, що стоїть на самому краю поля бою. Цей чоловік вразив її своїми вміннями та безумством. Але це був лише початок. Арман позбувся ворожого клинка й озирнувся на трьох вартових, що лишилися. Він грайливо поманив їх пальцем до себе, закликаючи битися з ним, беззбройним.

Вартові, розлючені таким безладом, без роздумів накинулися на нього. Аделіна завмерла, коли вони повалили його на підлогу. Невже таки здолають?!

Але лиходій швидко змінив положення. Його натреноване тіло було настільки сильним, що він скинув із себе солдатів одним ривком. Схопивши одного з них за одяг, він притиснув супротивника до підлоги, стиснув долоню в кулак і з люттю в очах завдав удару по обличчю.

Аделіна була в шоці. Яка жорстокість! Хоча чому вона дивується? Хіба не цей монстр викрав її, притягнув у цей світ і прирік на страждання?

Ошелешена боєм, вона б і надалі, застигши, спостерігала за Арманом, але раптом чиясь рука торкнулася її плеча. Дівчина хотіла скрикнути, та її вуста миттю накрила велика долоня.

— Тихо! Забираймося, поки нас не помітили, — пролунав грубий шепіт їй на вухо.

За мить її тіло потягли назад до купальні. Аделіна не опиралася. Дякувати богам, хтось готовий її забрати. Сама вона через шок не змогла б і кроку ступити. Налякана, схвильована, вона сьогодні побачила пекло і вже не мала сил навіть дихати. Їй хотілося втекти якнайдалі, сховатися від цього світу, закричати від душевного болю!

Та замість цього вона знову опинилася в обіймах того самого темношкірого красеня. Він дбайливо тримав її за талію, ведучи вглиб кімнати.

— Краще перечекати цю бійню тут, — мовив він і зачинив двері.

Аделіна ледве отямилася. Її руки й коліна трусилися. Тремтіла, мов обвита космічним вітром. Незнайомець затулив собою двері, ніби боявся, що вона знову втече. Він поважно склав руки на грудях і почав серйозним тоном:

— Твоя сукня розірвана, на тілі синці… Розповіси, що сталося?

— Що?.. — тихо прошепотіла Аделіна. Невже цей іншосвітянин хвилюється за неї?

Чоловік насупився і зробив крок уперед, нахабно скорочуючи дистанцію.

— Не бійся, розкажи все як є. Якщо це з тобою зробив Арман, я прикрашу його морду ще кількома шрамами! — прогарчав він, вчепившись у неї допитливим поглядом, не залишаючи їй жодного шансу втекти від відповіді.