Самозванка. Шлях до трону

Розділ 1.4

Його очі були заплющені, а довгі густі вії торкалися виразних вилиць. Нижня частина обличчя схована за шкіряною маскою, але причина була очевидна — щокою тягнувся глибокий шрам. Інші рубці на шиї ховалися під візерунком татуювань. З-під маси скуйовдженого чорного волосся стирчали загострені вуха, прикрашені металом.

Прекрасне й грізне обличчя незнайомця змусило Аделіну на мить забути про все. Він був настільки вражаючим і брутальним, що викликав бурю емоцій.

Вона напружено видихнула. Він міцно тримав її навіть непритомний. Зібравши рештки сил, вона вивільнила руку й відповзла вбік, залишаючи на кам'яній підлозі криваві сліди від обдертих колін.

Насилу звівшись на ноги, дівчина окинула чоловіка приголомшеним поглядом. Величезний, з рельєфним, міцним тілом справжнього воїна. Якби він зараз піднявся, то був би на півтори голови вищим за неї.

Аделіна здивовано кліпнула. Жахливий і привабливий водночас. Такий самий гарячий і небезпечний, як і дракон.

І тут її пронизало усвідомлення.

— Невже він?.. — ледь чутно прошепотіла Аделіна, затуливши долонею рота.

Чоловік не ворушився. Він лежав на боці, ледве дихаючи. Його тіло вкривали свіжі рани — ціна болісної трансформації. Дівчина із занепокоєнням озирнулася. Що це за місце? Що за дивний палац у східному стилі?

— Ранксар! — раптом загарчав чоловік, опритомнюючи.

Аделіна мимоволі відступила на крок. Сумнівів не лишилося: цей чоловік і є дракон.

Різким рухом він відкинув маску, сплюнув на кам'яну підлогу і схопився за розписані татуюваннями груди. Аделіна занепокоїлась. Що робити? Чоловікові вочевидь було зле. Вона відбулася дрібними забоями, а він...

Зробивши кілька несміливих кроків, дівчина опустилася навколішки біля незнайомця й обережно торкнулася пальцями його плеча.

— Чим я можу допомогти? — стривожено запитала вона, але її тут же безжально відштовхнули. Він з силою вдарив по її руці, супроводжуючи це гнівним гарчанням.

Дівчина відсахнулася, дивлячись на нього переляканими очима.

Арман повільно звівся на ноги. Неймовірний. Його тіло було втіленням дикої, грізної сили: рельєфний торс, могутні руки, широкі плечі, що різко контрастували з вузькою талією... Кожен сантиметр шкіри був майстерно вкритий химерними татуюваннями та бойовими шрамами. Скільки ж битв він пройшов, маючи такий молодий вигляд?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше