Глава 4

Марія ******

Я вже збиралася йти, але мене зупинила рука цього хлопця. Вона була дуже тепла та м’яка. Це було дуже приємно, хотілося попасти в його обійми. Цікаво, вони також такі гарячі?
-    Я не планував тебе ображати чи щось подібне. Ти просто мила і гарна дівчина, а я, як красунчик та хороший хлопець, повинен допомогти нещасній принцесі. Янголятко, якщо тебе буде хтось ображати, то ти кажи, я їм такого прочухана дам, що вони дорогу до тебе не будуть пам’ятати.- Сказав Єгор, а я цим часом дивилася на його тіло, яке мене дуже вабило.
-    Так, добре. Наступного разу так і зроблю. Це все, що ти хотів?
-    Ні, ще є дещо. Чи не хочеш ти піти зі мною випити кави?
-    Ну, чом би й ні, принце.- Сказала я і не сміливо всміхнулася.
-    Як ти мене назвала?
-    Ну, якщо я принцеса, а ти мене врятував, то ти-принц.
-    Добре, але не нукай ,янголятко, і називай мене, як хочеш.- та всміхнувся своєю грайливою посмішкою.
-    А чому янголятко?
-    Менше знаєш, краще спиш!
Не знаю чому, але мене приваблював цей хлопець. Можливо, це тому, що він мене не ображає і не звертає уваги на мій зовнішній вигляд. Єгор класний, але мене бісить, що він називає мене янголятком. Я що, вся така біла і пухнаста?
Ми сіли до його кралі-БМВ і вирушили до кав’ярні. Але я забула сказати, що ненавиджу каву. Ще з дитинства  мені не подобався її смак, а запах я навпаки- обожнюю. Так, я дивна).
Кав’ярня була недалеко від універу , тому доїхали ми за 5 хвилин. 
«А, ще забула розповісти чому я була з Елею. Коли я забігла в туалет, то там поправляла вона собі зачіску і, побачивши мене, заспокоїла мене та допомогла з макіяжем!»
В кав’ярні був чудовий запах тістечок та кави. Ми сіли з крайній столик і Єгор пішов купувати каву. Навіть не запитавши, що мені подобається. Він повернувся і запитав?
-    Давай пограємо?
-    В що?
-     Я вгадаю, що ти будеш пити. Якщо вгадаю, то ти виконаєш будь-яке моє бажання, а якщо ні, то я виконаю будь-яке твоє бажання. Ок?
-    Добре, давай.
Я впевнена, що він не вгадає, бо тут крім кави я більше нічого не бачила. Він йде з моїми улюбленими еклерами та чашками. Єгор поставив чашку, я попробувала і це було КАКАО. Чому саме какао, я ж його обожнюю. Від задоволення, я навіть прикрила очі.
-    Бачу, з напоєм я вгадав…
-    Так, воно дуже смачне. Звідки ти знав, що я не люблю каву?
-    Бо ти така тепла та солодка, як це какао. – сказав він і я засоромилася.
-    Дякую, але тепер я винна тобі бажання.
-    Я пам’ятаю, тому ти винна мені 8 поцілунків. В будь-якому місці та в будь-який час.
-    Ти зовсім здурів?
-    Ні, ти просто мені подобаєшся і я хочу дізнатися смак твоїх губ.
І він поцілував її. Спочатку це було ніжно та обережно, а потім пристрасно.