Глава 1

Єгор*******************

Боже, як тріщить башка,це триндець!!! Я казав хлопцям, що треба пить менше, але ж вони як завжди мене не послухали. Хоча , після текіли я і сам нічого і нікого не чув.

Так, треба збиратися на навчання. Знову я почую своїх студенточок , які мріють про те щоб зі мною зустрічатися.

Вдягнувшись, я сів на свою єдину і неповторну БМВ і вирушив до універу. По дорозі дзвоню до пацанів:

- Ну що , мої голубчики ви як? - не дивлячись ні на що, я найлегше переносив похмілля , а от всі інші . хм... Не дуже і я це знав)

- Єгор, засранець, нафіга так рано дзвонить. І без тебе башка тріщить.- сказав Діма.

- Ага , я взагалі хто знає де....- каже Макс.

- Так, я піду по тройну дозу кави і в душ , тому поговоримо вже на навчанні.- промичав Костік.

- Ну ок , пацани, побачимося потім, бо я зараз за кермом, тому не заважайте.

- Ага, пока. - Простогнали вони.

 А я вже під'їхав до головної будівлі. Ми всі навчаємося на психологів і домовилися, що почстійні дівчата - це не для нас. Поки що ми всі стримали своє слово.

На сходах мене зустріла Еля з своїми подружками. Вона красуня, але повна дурепа.

- Привіт , Єгорчик. - прощебетала своїм писклявим голосом вона.

- О. Кралечко, ти сьогодні така красуня) - збрехав я .

На ній була рожева коротка спідниця та біла блузка , яка просвічувалася, ого як!

Поки йшов до кабінету економіки думав, чи мені набридли всі ці пусті дурепи , вони окрім твоєї карточки та гарноголичка ні ні що не звертають уваги. Одяг такий, що видно нижню білизну. Жах. Щось я так задумався і в мене врізалася якась маленька дівчинка.

- Ой, боже , пробач-пробач, я не хотіла. - почало торохтіти своїм ніжним голосом це зайченятко та поглянуло на мене своїми блакитними, але чомусь заплаканими очима. І я застиг. От просто впав в ступор. Яка вона гарна, мила і чомусь сумна. Поки я це все роздумував вона втікла.