Епілог (Справжній)

Падав дощ. Єва навшпиньки обіймала Пола. Ці двоє заслужили на щастя. Елізабет посміхнулась під чорною парасолею її не було видно. Нік заправив сиво-чорне пасмо за вухо.

- Я забула всі слова. - сказала жінка.

- Я теж. - він поцілував її у чоло, від цього парасоля трохи похилилась вліво.

- Як думаєш кохання може подолати все? Я маю на увазі, кожен же може так покохати як ми? - Лізі просто дивилась на дощ.

- Принцесо, ти цим переймаєшся? - він витягнув Сатурн і вклав у її руку.

- Мені здається, що я занадто стара для цього прізвиська. - вона глузливо повернула голову до нього.

- Може і так, та для мене ти завжди будеш маленькою Лізі її високістю. І знаєш, - він взяв в руку парасолю. - Якщо людина по-справжньому кохає, все вийде. - він відкинув її як колись а Елізабет тихо засміялась.

- Ми простудимось! - тихо вигукнула вона.

- Чому ти така неромантична? - засміявся він.

- Тому що ми простудимось через твою не відповідальність, Харпере ми знову засядемо на таблетки! Ми не молоді!- тихо вибухнула Лізі, вони вже змокли і волосся впало.

- Я вдам що не чув цього і просто поцілую тебе. - він торкнувся губами її вуст а вона обвила його шию легкими трохи зморшкуватими руками. Знову відчути себе молодими, те чого так жадають багато людей, та для кохання не буває старим, воно не старіє. Ніколи Елізабет та Нік не почувались старими. Не має значення скільки років ти кохав чи кохала, рахувати так неправильно… Хіба може бути щось краще за кохання, така багатогранна річ. Коли ти кохаєш ти можеш відчути все. Біль, страх, радість, ревність, піднесеність, ненависть але тільки не байдужість. Бо тільки той хто кохає, зрозуміє нерозбірливу писанину авторки, здається із глибоким сенсом. Сенс цього твору, відчути на своїй шкурі кохання чужих людей, відчути запах какао який став рідним, відчути любов до шоколаду чи людини, а є різниця? Як на мене не має, є тільки слово "кохати". А пелюстка троянди впала на свіже видання "Самотність як синонім до слова Кіллер, навчитись кохати заново…?" Час Ніка та Елізабет майже скінчився. Але це не погано, ні трішки. Нарешті сонце зайшло під правильним кутом. Пам'ятайте цей твір заснований на реальному коханні.