Елізабет приперло до холодної стіни. Її дихання збилось до біса. Зо страху тремтячою рукою вона підняла на нього пістолет. Ніка він не налякав і він схопив його та відкинув у кут. Його кроки робили кароокого звіром. Хлопець наблизився впритул так, що їхні носи торкнулись.
- Я знайшов тебе, Принцесо, - сказав тихо Нік.
Він підняв її підборіддя пістолетом та не вистрелив. Дівчина скористалась моментом і приклала кинджал до горлянки екс коханого.
- Хммм… Нічия…? - прохрипів давній знайомий.- Пам'ятаєш цей шрам? Ти ще та лисичка…- він легко провів холодним металом по щоці.
Елізабет згадала як вона це зробила. Дівчина побачила в його очах пелену сліз. Нік почувався збіса погано. Колись він її захищав, а зараз збирався вбити. Та раптом вона похолола та скривилась.
- Все жарти жартуєш?!
Нік, опанувавши себе зрозумів, що від тієї хорошої дівчинки не залишилося і сліду.
- А як ти хотіла, Принцесо? Ти так легко забула що було між нами?- посміхнуся він сумно і, ніби, від болю.
- Таке забудеш, - хмикнувши, посміхнулась вона схоже.
Вони й не помітили як поринули у спогади…
#10531 в Любовні романи
#2575 в Короткий любовний роман
#2322 в Детектив/Трилер
#298 в Бойовик
Відредаговано: 23.08.2020